ДИСКУСIЯ ЗА КРУГЛИМ СТОЛОМ «КАРТОПЛЯ УКРАЇНИ: CТРАТЕГIЯ — РОЗВИТОК, ТАКТИКА — ВДОСКОНАЛЕННЯ»

0
55

 

Захід відбувся 25 березня 2016 року в готелі «Алфавіто Київ», кімната переговорів «Діалог». Адреса: Київ, вул. Предславинська, 35д.

До дискусії було запрошено найбільших професійних виробників картоплі, насіннєві компанії, представників МінАПК та провідних наукових галузевих установ.

Захід організовано Українською асоціацією виробників картоплі (УАВК), компанією ТОВ «Агріко Україна» за сприяння посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Засідання круглого столу з картоплярства відкрили Еверт Ян Краєнбрінк, керівник відділу економіки й сільського господарства посольства Королівства Нідерландів в Україні, та Микола Павлович Гордійчук, президент УАВК.

У вступному слові Еверт Ян Краєнбрінк наголосив, що посольство Нідерландів в Україні бере активну участь в голландсько-українському аграрному діалозі і працює над важливими проблемами:

— Реєстрація нових сортів;

— Захист авторських прав;

— Новий Закон про безпеку продуктів харчування і технології захисту рослин.

Пан Краєнбрінк відмітив, що в процесі тісної співпраці між голландськими і українськими картопляними компаніями намітилися такі важливі проблеми, як:

1. Низький рівень експорту картоплі з України;

2. Недостатній рівень розвитку промислової переробки картоплі;

3. Відсутність достатніх об’ємів якісної картоплі відповідно до потреб ринку;

4. Коливання ринкових цін від надвисоких до наднизьких.

Відсутність сертифікації українських виробників стримує їх вихід на європейські ринки.

УАВК повинна лобіювати інтереси картопляного сектора й підтримувати виробників, як це відбувається в європейських країнах.

М.П. Гордійчук акцентував увагу на обмеженому рівні співпраці між гравцями галузі, що існує в Україні, на відміну від розвинутих європейських країн.

А саме:

Переважання малих виробників;

Низький рівень механізації в технології вирощування, використання ручної праці;

Низька врожайність і, як наслідок, висока собівартість та недостатня прибутковість;

Дефіцит картоплесховищ для якісного тривалого зберігання врожаю в контрольованих умовах;

Нерозвинутість комерційного ринку, орієнтованого на попит, його нерегульованість: перевиробництво або дефіцит;

Значне коливання цін;

Недостатньо розвинутий сегмент передпродажної підготовки (миття, шліфування, пакування);

Неефективна дистрибуція, внаслідок розпорошення точок реалізації не відстежується продаж;

Відсутність комунікації та недостатній рівень інтегрованих зв’язків між виробниками, трейдерами і супермаркетами.

Розвиток переробних галузей картоплі в Україні незначний і обмежений невеликим обсягом внутрішнього ринку споживання: близько 80 000 т — переробка на чипси, 35 000 т – виробництво крохмалю (дрібна й некондиційна), 10 000 т – інші види картоплепродуктів. Всього переробляється лише 3,5% комерційного обсягу картоплі (або 0,1% загального виробництва).

Виробництво сировини для переробки потребує особливих технологій і додаткових витрат. Тому виробники повинні сфокусуватися на підвищенні урожайності та зменшенні собівартості.

Одним із шляхів часткового вирішення проблеми карантинних перепон щодо експорту картоплі в країни Євросоюзу є первинна переробка її на картоплепродукти чи напівфабрикати (наприклад, чищена чи заморожена картопля).

В.С. Різник, виконавчий директор УАВК, зазначив, що визначальними факторами розвитку картопляної галузі, підвищення її прибутковості є співпраця з торговими мережами, вихід на нові ринки, розвиток промислової переробки. Проте через обмеженість обсягів поглибленої переробки картоплі невеликим обсягом споживання (чипси і картопля фрі) перспективи розвитку мають напрямки переробки картоплі на крохмаль, виготовлення картопляного пюре та інших продуктів із довшим терміном зберігання, орієнтованих насамперед на експорт. Співпраця з торговими мережами і переробниками неминуче спричинить потребу в підвищенні якості за рахунок дотримання технологічної дисципліни.

С.Б. Завгороднюк, ТОВ «Консалтінг Інвест»: ринок упакованої картоплі для торгових мереж суттєво трансформувався. Дослідження, проведені групою компанії Fozzy, свідчать про те, що суттєво зріс попит на паковану й миту картоплю дорогого сегменту (36 грн/кг) проти дешевого (6 грн/кг). Наявна в наших торгових мережах схема передбачає майже 10 операцій на «шляху склад – полиця», що значно зменшує інтенсивність обміну товару на полицях, а отже – об’єми продажів. Прогресивним рішенням, що значно скорочує час доставки товару від складу до полиці, є диспенсер.

Цей пристрій використовується у Швеції, Росії та інших країнах і дозволяє продавати в одній торговій точці в середньому близько тонни картоплі.

Для планування експорту визначальними факторами є висока якість продукції і сертифікація господарств. Один з елементів на цьому шляху – обстеження полів на відсутність нематоди в регіонах. Відсутність вільних фітосанітарних зон стримує експорт картоплі до Європи.

Доцільно звернутися до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів із пропозицією розпочати разом з УАВК спільний проект з обстеженню полів, для початку – в одній з областей. Потім – поширити цей проект на інші регіони. Еверт Ян Краєнбрінк, керівник відділу економіки і сільського господарства посольства Нідерландів в Україні підтримав ідею лобіювання УАВК перед МінАПК проведення обстежень і створення чистих фітосанітарних і карантинних зон.

Для упорядкування ринку насіннєвої картоплі і підвищення якості посадкового матеріалу необхідно звернутися до МінАПК з пропозицією вирішення питання надбавки до елітного та репродукційного насіння терміном на три-п’ять років на державному рівні. Місцеві бюджети, яким надано це право, не можуть вирішити проблему якісного насіння в загальнодержавному масштабі.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here