Ефективне використання декоративних яблунь

0
123

Існують види яблунь, які садівники вирощують виключно заради чудових квітів, а не плодів. Одночасна присутність на гілках бутонів і квіток, сформованих у різному ступені, створює прекрасну колірну гаму, радує зір. Особливою красою відрізняються форми з рожево-кармінними відтінками квіток і бутонів. Це середньоазіатські яблуні – пурпурова (М. рurрurеа) і Недзвецького (М. niedzwetzkyana), японські – Цумі і Саржента, східноазіатські – сіккімська (М. sikkimensis), xyбейська (М. hupehensis) і деякі інші.

Яблуня з’явилась у Східній Азії близько 65 мільйонів років тому. Потім вона потрапила на західне узбережжя Північної Америки, а також у Європу. Malus – латинська назва яблуні; від грецького malon = melon – яблуко. Зараз, за даними різних авторів, загальна кількість дикорослих видів яблуні коливається від 30 до 50. Різні умови перебування і перехресне запилення призвели до величезного їх розмаїття.

Краса і пахощі

Декоративні яблуні – це невисокі дерева або чагарники. Квіти діаметром близько 4 см, ароматні, залежно від сорту мають різне забарвлення, частіше зустрічаються білі, рожеві, червоні, жовті. Плоди також можуть бути різними за забарвленням і розміром.

Широковідомі дикорослі види європейської групи яблуня лісова (Malus sylvestris) і східна (М. orientalis) – послужили вихідним матеріалом для значної кількості кавказьких сортів. Низка видів мають декоративні форми, їх сорти і гібриди з успіхом використовуються в одиночній, груповій та алейній посадках.

Плодові дерева здавна садили для оформлення вулиць, доріг, захисту від вітру і пилу будівель. Для прикраси вони і зараз використовуються у містах Європи і Азії. В озелененні міст нашої країни дикорослі яблуні зустрічаються рідко, а їх видовий асортимент обмежений.

Сорти яблунь пурпурних і яблуню Недзвецького використовують у ландшафтному дизайні як одиночні рослини і в групах, і навіть в якості живої огорожі. Гарні й багато інших диких видів яблунь, наприклад, яблуня ягідна.

Під час цвітіння яблуні дуже красиві, їх ароматні квіти – білі, рожеві, червоні, пурпурні (в залежності від сорту) «ніжним серпанком» покривають усе дерево. Недарма японці вважають декоративні яблуні кращою прикрасою весняного саду поряд із вишнями і сливами. Особливо цікаві в цьому плані сорти-«сюрпризи», у яких бутони розпускаються в квітки іншого відтінку.

Цвітуть декоративні яблуні навесні протягом близько 2 тижнів. До періоду цвітіння всі їх гілки щільно вкриті дрібними бутонами різних кольорів. Молоде листя багатьох сортів забарвлене багрянцем, пізніше воно зеленіє. Але це не однорідний зелений колір, в ньому грають різні відтінки –  оливковий, бронзовий, коричневий, червоний.

Одними з найпопулярніших сортів декоративних яблунь в Україні є «Роялті», «Недзвецкого», «китайка». Також часто вирощують «сибірські», «домашні», «маньчжурські» і «сливолисті» яблуні.

Дикорослі яблуні і восени у стадії плодоношення розрізняються за висотою, формою крони і осіннім забарвленням листя.  Плоди дикорослих яблунь також різні за формою, розмірами, забарвленням. Фаза плодоношення триває до одного місяця. У багатьох видів плоди зберігаються на дереві після опадання листя. Деякі сорти, наприклад Gorgeous, восени більше схожі на врожайну черешню. Яблучка залишаються на гілках до зими.

Використання плодів

В сирому вигляді декоративні яблука зазвичай їстівні, але не дуже смачні, дещо терпкуваті, швидше підходять для виготовлення джемів, варень, узварів, виготовлення сухофруктів. Однак колір і смак у різних екземплярів яблуні неоднаковий. Наприклад, плоди яблунь Evereste, Jon Downie, Makowecki, Professor Sprenger досить приємні на смак навіть у свіжому вигляді.

З яблук готують високоякісне яблучне тісто, яке є напівфабрикатом для кондитерських виробів. Плоди консервують. З них виготовляють соки, сиропи, сидр, желе, мармелад, пастилу тощо.

Плоди декоративних яблук є матеріалом для фруктово-ягідного виноробства. Їх сік легко бродять, швидко освітлюють, а вина мають високі смакові властивості й аромат. Яблучні вина ще використовують для виготовлення оцту.

Дикорослі яблука містять вдвічі більше вітамінів, ніж культурні сорти, до їх складу входять провітамін А, вітамін В2, ефірна олія, яка надає приємного аромату не тільки свіжим яблукам, а й їх продуктам переробки. Вони мають і фітонцидні властивості. Насіння декоративних яблунь використовують для вирощування підщеп і садивного матеріалу.

У народній медицині свіжі плоди використовують для регулювання дії шлункового тракту. Сік або сидр застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях; плодове тісто й пюре — чудовий дієтичний продукт.

Для технічної переробки яблука струшують на полотнища, потім сортують, складають у дерев’яні ящики і відправляють на пункти переробки.

Сушать яблука в димових сушарках при температурі 60° або на сонці. Висушені плоди пакують у паперові мішки вагою 2550 кг і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.

Деревина яблуні ядрова, різного забарвлення, міцна, тверда, з неї виготовляють токарні й столярні вироби. Кора яблуні містить дубильні й фарбувальні речовини, в суміші з галунами дає жовту фарбу.

Декоративна яблуня — цінний весняний медонос і пилконос, що створює підтримуючий взяток. За рахунок яблуні бджоли нагромаджують великі запаси перги. Медпродуктивність 1820 кг з 1 га.

Догляд за яблунями

Ці дерева стійкі до морозу і посухи, забруднення повітря і води. Однак, щоб досягти рясного цвітіння і підтримувати листя в хорошому стані, а саме це потрібно для естетичної привабливості яблуні, треба дотримуватися деяких правил.

Яблуні потребують родючих, добре дренованих ґрунтів. Місце для посадки повинно розташовуватися на сонці, сильно затінені ділянки не підходять для цих дерев. Полив потрібен помірний, застою води допускати не слід. Декоративні яблуні рекомендується мульчувати торфом, тирсою та корою хвойних дерев.

Навесні необхідно провести профілактику захворювань і обприскати дерева інсектицидами. Якщо ви не плануєте вживати плоди декоративних яблунь в їжу, можна знищувати шкідників під час цвітіння і плодоношення. Однак робити цього не варто, якщо на ділянці можуть з’явитися діти, яких часто зваблюють апетитні дрібні яблучка. Токсини можуть нашкодити птахам, які допомагають рятувати сад від комах-шкідників. Тому, щоб уникнути отруєння токсичними речовинами, боротьба зі шкідниками декоративних яблунь хімікатами проводиться до початку періоду вегетації.

Декоративні яблуні, як і всі плодові дерева, найбільш схильні до ураження паршею, борошнистою росою, бактеріями, що викликають захворювання, відоме як опік. При виникненні вогнища опіку дерево необхідно знищити, бо це небезпечне захворювання швидко і активно пошириться по всьому саду.

 

В.В. Волошина, кандидат с.-г наук, Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка ІС НААН України

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here