Калина – особлива культура для України

0
240

«Без калини нема України!» – каже народне прислів’я. Дійсно, саме ця рослина символізує нашу країну. Про неї складено багато пісень, легенд та переказів. І не даремно її прославляють та шанують, адже колись уявити життя традиційної української родини без цієї рослини було просто неможливо. Свою назву  калина отримала тому, що її плоди перетворюються із зелених у червоні за дуже короткий термін – вони ніби розжарені (калені) на сонці. Вона мала широке застосування у народній медицині. Її лікувальні властивості унікальні, адже всі частини цієї рослини – кора, плоди, квіти, гілки, кісточки – є цілющими. А ще колись вважалося, що окрім великої користі для здоров’я це дерево здатне навіть оживляти людську душу. Слов’яни приписували калині містичні властивості й пов’язували це з тим, що рослина ставала червоною в пору, коли на Русі традиційно справляли весілля.

Відомо, що калина – з роду квіткових рослин сімейства адоксових (біологи виділяють близько 200 її видів). Рослина ця висока (іноді досягає 4-х метрів), кора її має сірувато-буре забарвлення, а плоди яскраво-червоні, на смак гіркуваті й терпкі, але соковиті, округлі, іноді овальні. Дозрівають ягоди ще до початку осені, а гіркота у них після перших морозів майже зникає. За смаком і за ароматом їх важко сплутати з іншими, але найцікавіше, що має ця ягода – це її кісточка, яка є абсолютно унікальною, бо жодна інша рослина не має кісточки в формі сердечка.

На теренах України зростає в основному калина звичайна. Листя калини просте, складається з однієї пластини, яка немов розрізана на три частини. Квіти зібрані в плоскі щиткоподібні суцвіття: крайові квітки – великі і є пустоцвітами (вони більші за розміром, не мають ані тичинок, ані маточок і служать лише для приваблювання комах), серединні – дрібніші, двостатеві.

Та для того, щоб виростити калину, недостатньо знати лише те, як вона називається і як виглядає. Варто вивчити її як вид, щоб не наробити помилок під час агротехнічних робіт.

Більшість видів калин здатні переносити легке затінення, але при цьому помітно знижується їхня врожайність. Завдяки своїй кореневій системі калина добре витримує посуху і засолення ґрунтів, хоча дуже любить саме зволожені місця, а ще – вона довговічна, бо може жити до 80–100 років. Здебільшого калина служила як плодова культура – з 1 га насаджень збирали до 100 кг корисних плодів. Часто її використовували і в озелененні. Бувалі садівники радять садити калинові кущики чи деревця навесні або ж восени на відкритих освітлених ділянках з легким родючим ґрунтом. Розміщують їх на відстані 2–2,5 м один від одного, викопавши посадкові ями завглибшки 40–50 см і діаметром приблизно 40 см (взагалі ж розмір залежить від висоти посадкового матеріалу і родючості ґрунту, бо якщо він збіднілий, то посадкова яма повинна бути глибшою і добре заправленою компостом). Під час садіння бажано не заглиблювати рослинки і не засипати їх землею вище кореневої шийки. Ну і, звичайно ж, треба добре полити відстояною водою та замульчувати. Що стосується догляду, то в перші роки під рослинками треба розпушувати ґрунт, знищувати бур’яни, регулярно і правильно поливати та й про підгодівлю добривами не забувати. Перші обрізування проводять з метою формування крони, решту – при санітарному огляді, коли видаляють сухі, обламані та хворі пагони. Також ранньою весною проводять і омолоджуюче обрізування (проріджування крони), але не частіше, ніж через 5–7 років. Кущі з ослабленим цвітінням рекомендується зрізати «не жаліючи» – на висоті 15–30 см від кореневої шийки. Після такого обрізування  із сплячих вічок будуть розвиватися сильні молоді пагони, і з часом кущ повинен повністю «омолодитися». До речі, для того, щоб калина рясно зацвіла, рекомендують прищипувати занадто довгі молоді пагони-жировички.

У цієї рослини-лікаря також є свої шкідники й хвороби. Особливо страждають від них калина звичайна і калина Саржента. Бували випадки, коли через незнання або ж через певний недогляд  у цих видів листя дуже сильно пошкоджувалося калиновим листоїдом (залишалися лише жилочки). Шкідник цей пошкоджує також квітки й плоди. Завдають шкоди рослині калинова галиця, жимолостева квіткова галиця, калинова листовійка, квіткова міль, зимовий п`ядун, щитівка та гусениця бузкового бражника. Також калині часто дошкуляє чорна калинова попелиця, яка живиться соком молодої парості. Її, до речі, заносять на рослину садові мурахи, тому в цьому випадку боротися в першу чергу треба саме з ними і їх житлами – мурашниками. Окрім «повзучих» шкідників, на калині зустрічається ще й борошниста роса, аскохітоз, цитоспороз, мозаїка листя та різні плямистості, з якими також треба вести боротьбу. Заходи боротьби зі шкідниками і хворобами – стандартні.

Розмножувати калину можна різними способами: насінням, відводками, за допомогою живцювання або ж діленням кореневої системи куща. Звичайно ж, вирощувати цю рослину з насіння досить довго, та й заняття це досить трудомістке, тому краще і простіше розмножувати калину в інший спосіб. Хочу зауважити, що під час вкорінення й приживлення рослинки необхідно часто поливати, і ні в якому разі не можна допускати пересихання ґрунту навколо коріння. Але й занадто заливати водою її не слід, інакше впродовж тривалого часу коренева система не отримає кисню й почне загнивати. Підживлюють ці рослини, як і всі інші, ранньою весною і пізно восени. Якщо ви їх вирощуєте не як декоративну культуру, то перевагу раджу надавати органіці.

Оскільки в матеріалі вже згадувалося про користь калини, то не можу не сказати про неї як про рослину з надзвичайними лікарськими властивостями. А вони й справді дивовижні, адже різні її частини містять багато вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. В ягодах калини є магній, залізо, фосфор, йод, калій, мідь, марганець, цинк та інші мікроелементи, вітаміни А, Е, Р, К, С (вітаміну C на 70% більше, ніж у лимоні), дубильні речовини, органічні кислоти, пектини і таніни, ефірні та жирні олії, фітостерини, смолоподібні ефіри, кислоти: валеріанова, мурашина, лінолева, оцтова, масляна, олеїнова, церотинова (містяться як в ягодах так і листі). А найціннішим у плодах є глікозид вібурнін, який володіє найбільш цілющими властивостями, це саме він надає ягодам гіркуватий смак. До речі, ягоди калини включають в дієту для тих, хто працює на шкідливих виробництвах, бо вони виводять з організму радіоізотопи. І взагалі, завдяки такому величезному багажу корисних складових ця рослина допомагає людині чудово справитися з лікуванням і профілактикою безлічі захворювань. Але перед застосуванням з лікувальною метою треба обов’язково порадитися з лікарями.

Загалом же вирощування калини зазвичай досить просте і не являє собою якихось надзусиль та проблем. Її можна використовувати і як декоративну рослину (висадивши для озеленення, не допускайте, щоб кущ виростав вище двох метрів, бо вже не сформуєте бажаної форми), а можна вирощувати і для отримання урожаю (з використанням плодів для їжі), та як домашню аптечку для оздоровлення всієї родини. Гарних усім врожаїв та міцного здоров’я!

Андрій Навродський

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here