Обізнаність – важливий елемент захисту рослин

0
126

Масштаби використання фальсифікованих засобів захисту рослин в Україні вражають – від 20 до 30 відсотків. Особливо чутливий до підробок сегмент ринку дрібного фасування, для дачників та городників. За оцінкою експертів, сьогодні шість з десяти пакетиків ЗЗР виготовлені нелегально, при цьому 30% з них – явна фальсифікація, а 60 % містять небезпечні речовини. Цю сумну статистику озвучили учасники семінару «Зниження кількості надходження фальсифікованих засобів захисту рослин до країни, забезпечення присутності на ринку та використання сільгоспвиробниками тільки якісних ЗЗР», що відбувся під час тридцятої міжнародної виставки «Агро-2018».

Фахівці Держпродспоживслужби України та міжнародні експерти назвали основні причини «популярності» підробок на вітчизняному ринку. Серед них – необізнаність населення про серйозну шкоду від використання фальсифікату для навколишнього середовища та здоров’я людини,  відсутність спільної інформаційної бази щодо обігу підробок ЗЗР, недосконала система оподаткування та імпортного мита, зацікавленість недобросовісних представників малого та середнього бізнесу у закупівлі дешевших препаратів, мінімальна відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту рослин.

Заступник начальника управління фітосанітарної безпеки – начальник відділу захисту рослин Держпродспоживслужби України  Віктор Стефківський зазначив, що ринок ЗЗР в Україні надзвичайно привабливий для недоброчесних ділків. Адже  річна потреба аграрного сектору в пестицидах становить понад 100 тис. тонн, що у грошовому еквіваленті дорівнює близько двом мільярдам доларів США. Натомість застосування підробок зачіпає найважливіші для людини речі – забруднення поверхневих вод, погіршення родючості грунтів. Елементи фальсифікованих пестицидів передаються по всьому харчовому ланцюжку, а залишки їх у їжі визнані однією з глобальних загроз людству в цілому. І це все відбувається на фоні економічних збитків сільгоспвиробників, а відтак втрат бюджетів усіх рівнів і зниження ділового іміджу компаній, що легально займаються розповсюдженням агрохімії.

–  Чому купують контрафакт?  Перш за все тому, що він дешевший. До того ж діюча речовина в ньому може відповідати оригіналу. Тому виробники сільгосппродукції очікують аналогічного результату, як від оригінального засобу, але вони не зважають на супутні елементи, що є в препараті, які можуть призвести до негативних наслідків – зниження або повної втрати врожаю. Зазвичай порушники користуються завойованою репутацією компаній-оригінаторів, фальсифікують відомі бренди та продають так звані «аналоги», які насправді не захищають, а навпаки, шкодять, –  каже В. Стефківський 

Фахівець назвав основні види підробок: продаж генериків під назвою оригінальних препаратів, нелегальне фасування оригінальних продуктів, відсутність діючої речовини в імітації препаративної форми, зниження вмісту діючої речовини, продаж замість препарату невідомої речовини. Він озвучив рекомендації, як уникнути придбання підробок:

  • купувати ЗЗР лише у офіційних дистриб’юторів і оригінаторів
  • оглядати упаковку продукту на наявність захисних елементів – голограм, які взагалі неможливо неушкодженими зняти з тари, захисних плівок, спеціальних значків
  • звертати увагу на інформацію на етикетці, яка повинна міцно триматися на упаковці, має бути надрукована чітким шрифтом українською мовою із зазначенням назви постачальника і його адресою
  • отримувати документ, який підтверджує купівлю (товарний чек), щоб мати підтвердження факту придбання.

Як зазначив директор Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби України Андрій Челомбітко, збільшення обсягів обігу фальсифікату ЗЗР спостерігалося впродовж дії мораторію на перевірки суб’єктів господарювання. Оскільки на початку нинішнього року цей мораторій відповідною постановою Кабміну було фактично скасовано, Держпродспоживслужба активізувала зусилля для боротьби із фальсифікатом. Одним з напрямків цієї роботи є інформаційна кампанія «Стоп нелегальні засоби захисту рослин», який Служба започаткувала спільно з проектом «Твиннінг». Проект сприяє наближенню законодавства України до нормативно-правової бази ЄС та розвитку компетенцій співробітників державних інспекцій та лабораторій. За реалізацію проекту відповідає консорціум країн-членів ЄС – Латвія, Німеччина і Литва, а бенефіціаром є Держпродспоживслужба України.

Для інформаційної кампанії були розроблені та надруковані тематичні буклети, які розповсюджуватимуться серед виробників сільгосппродукції.  На сайті Держпродспоживслужби створений розділ «СТОП нелегальні засоби захисту рослин», де оприлюднюють матеріали, що стосуються боротьби з підробками, а також детально інформують про загрози при застосуванні недоброякісних ЗЗР. В рамках кампанії передбачається проведення освітніх семінарів за участі українських експертів.

Постійний радник проекту «Твіннінг» Райвіс Гросбардіс зазначив, що перед початком кампанії було проведено опитування фермерів для з’ясування чинників, які впливають на їх рішення при купівлі ЗЗР. Усього було отримано 543 анкети з відповідями. Серед опитаних було 86 господарств, що мають в обробітку до 10 га, 55 – від 11 до 50 га, 88 – від 51 до 100-1000 га, 86 – від 1000 га та більше. Більшість із опитаних (97%) відповіли, що вони знають про походження ЗЗР, якими вони користуються. Найбільша кількість фермерів користується ЗЗР із Євросоюзу – 378 осіб, України – 341 особа, країн Азії  – 179 осіб, країн СНД – 173, невідомого походження – 14.

«Дослідження показує, що люди цікавляться інформацією про продукцію, якою вони користуються, і це дуже позитивно. Тому наша кампанія спрямована саме на те, щоб таку інформацію поширювати і підвищувати обізнаність щодо шкоди використання фальсифікованих ЗЗР», – наголосив Р. Гросбардіс.

У заході взяв участь начальник відділу агрохімії Литовської державної служби рослин Даріуш Башкис. Він поінформував, що величезна кількість підробленої продукції потрапляє на ринок України насамперед з Китаю, Індії, Малайзії, Індонезії та Туреччини. У країнах ЄС фальсифікат ЗЗР становить 14%  усього обсягу, що у грошовому еквіваленті дорівнює 1,5 мільярда доларів США.

ЦИФРА: Об’єм торгівлі нелегальними ЗЗР у світі дорівнює 12–14% , обіг –  6.5 мільярда доларів США.

Експерт розповів про «найпопулярніші» маніпуляції виробників підроблених ЗЗР. Насамперед вони виготовляють препарати із легальних імпортованих діючих речовин, вдаються до підробок упаковки і логотипів легальних виробників, зловживають законодавчими положеннями про паралельну торгівлю, використовують фальсифіковані митні декларації та неіснуючі CN-коди. Він також поділився досвідом боротьби з обігом нелегальних пестицидів у країнах ЄС. Серед основних заходів – по-перше, тісна співпраця у цій сфері між державними органами контролю ЗЗР, поліцією, митницею та аграрними асоціаціями не тільки у окремій країні, а і в міжнародному середовищі. По-друге, організація дієвого захисту інтелектуальної власності –  обмеження перепакувань та зміни етикеток. По-третє, гармонізація законодавств різних країн у сфері захисту рослин. 

Отже, ринок насичений підробками не лише оригінальних пестицидів‚ але й препаратів-генериків. Тому експерти рекомендують: якщо покупець не впевнений у якості продукту‚ краще зв’язатися з виробником‚ використавши вказані на етикетці препарату контакти, і уточнити інформацію про захисні елементи на упаковці та перелік офіційних дистриб’юторів. Окрім того‚ з детальною інформацією про вміст пестициду зазвичай  можна ознайомитися на офіційному сайті компанії-виробника.

 

Олександр Литвиненко

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here