Огірок у полі – добробут у господі

0
72

Огірок – одна з найбільш поширених овочевих рослин. Медично обґрунтована норма споживання огірків на одну людину в рік складає 15,5 кг.

Огірок тепло- і світловимоглива рослина. Він є однією з найбільш вологовимогливих рослин  з усіх овочевих. Огірок відноситься до рослин які швидко ростуть тому потребує високородючих ґрунтів. Саме на біологічних особливостях культури базується технологія її вирощування.

Вимоги до ґрунтів. Серед овочевих рослин огірок є одним з найбільш вимогливих до родючості ґрунтів. Він добре росте на окультурених, багатих гумусом, легких і середніх суглинистих ґрунтах з високим вмістом поживних речовин в легкодоступній формі. На супіщаних ґрунтах огірок потерпає від нестачі вологи, а на важких суглинках – від її надлишку. За фізичними властивостями ґрунти повинні бути добре аерованими. Огірок найкраще розвивається при слабокислій або нейтральній реакції ґрунтового середовища (рН  6,4-7,0). Допустимі коливання рН від 4,0 до 7,6.

Кращим попередником для огірка є багаторічні та однорічні трави, горох, капуста білоголова ранньостигла, томат, кукурудза на силос, віко-вівсяна сумішка, озима пшениця. Добре росте огірок також після моркви, цибулі, перцю, баклажана. Не рекомендується сіяти його після гарбузових, кукурудзи на зерно, соняшника, пізньої капусти, кормових і цукрових буряків та інших культур, після яких не встигають добре підготувати поле. Але найкраще він буде рости на товстому шарі компосту.

Щоб не допустити значного поширення хвороб вирощувати огірок на попередньому місці можна лише через 4-5 років. Сам огірок є добрим попередником для більшості овочевих рослин.

Обробіток ґрунту.  Поле готують з осені за типом напівпару. Одразу після збирання попередника поле дискують на глибину 8-10 см лущильником ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15 у двох взаємоперпендикулярних напрямках. На важких ґрунтах можливо використовувати дискові борони БДН-3, або БДТ-10. Через 10-15 діб проводять зяблеву оранку. Глибина оранки залежить від типу ґрунту: на супіщаних ґрунтах 22-25 см, на чорноземах – не менше ніж 25-27 см, на підзолистих – не повинна перевищувати глибину гумусового горизонту. Для вирівнювання площі і знищення бур’янів до морозів проводять 1–2 культивації без боронування культиватором КПС-4 на глибину 10-12 см.

Передпосівний обробіток ґрунту навесні потрібно проводити особливо ретельно. Поле має бути вирівняним, що забезпечує високоякісну сівбу на необхідну глибину та дружне з’явлення сходів. На важких ґрунтах рано навесні поле боронують важкими зубовими боронами БДТ-1,0 для закриття вологи, через 10-15 діб (по мірі появи сходів бур’янів) проводять 1-2 культивації з боронуванням на глибину 10-12 см. Через 2-3 тижні проводять передпосівну культивацію на глибину 5-6 см. Для запобігання ущільнення ґрунту, усі весняні роботи бажано проводити гусеничними тракторами Т-150, Т-70С, ДТ-75.

Кислі ґрунти необхідно вапнувати. Вапно або крейда найкраще вносити в рядки, змішуючи з землею перед посівом. Можна зменшити кислотність ґрунту і вапняним молоком: 800 г вапна або крейди на відро води. Не можна забувати також, що при надлишку вапна для рослин стають недоступними фосфор і магній, а з мікроелементів – бор і марганець. Зменшується і засвоюваність рослинами калію. Вапнують з таким розрахунком, щоб рН ґрунтового розчину була вище 5.

Внесення добрив. Огірок дуже чутливий до внесення як органічних, так і мінеральних добрив. Вносити мінеральні добрива краще в два шари: дві третини норми давати при перекопуванні ґрунту, а одну третину перед розрівнюванням ґрунту. При такому способі сходи отримають елементи живлення з поверхнево внесеного добрива, а потім, у міру проникнення коренів вглиб, рослини опиняться забезпеченими харчуванням і в більш глибокому горизонті.

Для формування 1 т продукції огірок споживаєвід 2,7 до 3 кг азоту, 1,5-2 кг фосфору та 4,2-4,5 калію в залежності від генотипу. При розрахунку норми внесення добрив необхідно ураховувати, що надлишковий азот подовжує вегетацію, фосфор та калій збільшують раннє плодоутворення. Навіть у структурні родючі грунти необхідно вносити добрива, насамперед органічні у кількості 40-50 т/га, що є хорошим постачальникомне тільки азоту, фосфору і калію, а і і нших макро- та мікроелементів. Все це сприяє поліпшенню теплового та повітряного режиму грунту, збагачує його необхідною для розвитку огіркових рослин вуглекислотою. Ефективним є внесення в рядки під час сівби по 50-60 кг/га гранульованого суперфосфату або по 30 кг/га нітрофоски. Норми добрив уточнюють залежно від запланованого врожаю та запасу поживних речовин у ґрунті.

При недостатній кількості основних добрив або слабкому розвитку рослин проводять підживлення. Перше підживлення проводять в фазу 3–4 листків, друге – на початку цвітіння. При першому підживленні вносять біліше азотних добрив: 15 – 20 кг/га аміачної селітри, 40–50 – суперфосфату та 20–30 кг/га сірчанокислого калію. В друге підживлення дозу азотних добрив зменшують в двічі, відповідно збільшують дозу фосфору та калію.

Для внесення добрив з поливною водою (фертигація) можна використовувати водорозчинні мінеральні добрива: Террафлекс, Кемира комбі, Кристалон, Universol, MagMix, монофосфат калію, аміачну і калійну селітру та інші. Загальна кількість добрив не повинна перевищувати 1,0-1,2 кг на 1000 л води.

Підготовка насіння до сівби. Від якості насіння та його підготовки залежить урожайність. Краще використовувати насіння після 2-3-річного зберігання. Перед сівбою сухе насіння, особливо однорічного зберігання, прогрівають 4 години при температурі 55 °С. Для знезараження насіння вміщують на 20 хвилин до 1 % розчину марганцевокислого калію з послідуючою його промивкою проточною водою. У такий спосіб знищують грибкові та бактеріальні інфекції на поверхні насіння. Насіння також заправляють поживними речовинами й мікроелементами, а задля посилення ростових процесів замочують у розчинах регуляторів росту, які водночас підвищують стійкість до хвороб на ранній стадії вирощування.

Сівба. Сіяти огірки треба після того, як мине загроза заморозків і температура ґрунту на глибині 5-6 см досягне +12…+15 °С. Для Степу – перша декада травня, для Лісостепу і на Поліссі – в друга та третя декади травня. Норма висіву насіння 5-6 кг/га, глибина загортання 4-5 см.

Насіння огірка слід висівати широкорядним способом з шириною міжрядь 70, рідше 90 см (при посіві довгоплетистих сортів і гібридів). Окремі городники-любителі висівають їх і стрічковим способом за схемою 70-90 + 40-50 см. Відстань у рядку між рослинами має становити 15-20 см. При такому посіві краще доглядати за рослинами в другий період вегетації і збирати врожай. Окрім того, дослідним шляхом встановлено, що розмір врожаю залежить від густоти стояння рослин. Для сильнорослих та розгалужених форм огірка оптимальна кількість рослин на гектарі 70-100 тис.шт., для середньорозгалужених форм до 125 тис.шт.

Догляд за рослинами. З появою 1-2 справжніх листків формують густоту. З появою 2-3-го справжніх листків проводять перший міжрядний обробіток ґрунту на глибину 6-8 см. Наступні обробітки проводять за необхідності на глибину 8-10 см. За вегетаційний період до змикання рослин огірка ґрунт у міжряддях обробляють 3-5 разів культиваторами КРН-4,2, КОР-4,2. Для першого міжрядного обробітку культиватор обладнують стрільчастими лапами, для другого та третього – долотоподібними. Захисна зона при першому та другому обробітку становить 7-10 см, при наступних – 15-20 см.

Краплинне зрошення. Для одержання високих сталих урожаїв овочів в Україні особливо в Степу й Лісостепу необхідно застосовувати зрошення. На зрошуваних землях одержують врожай у 2-2,5 рази виший, ніж на богарі. Дуже важливо й те, що із зростанням урожаїв закономірно підвищуються всі економічні показники. Огірок потребує частих поливів, краще теплою водою.

Досвід з використання систем краплинного зрошення в усьому світі показує, що за цього методу поливу вода разом з поживними речовинами подається до рослин краплями і розподіляється у ґрунті рівномірно. Дослідженнями ІОБ НААН встановлено, що найкращим режимом зрошення при краплинному поливі є 80-75% НВ до масового цвітіння та 70-65% після цвітіння. Для підтримання такої вологості ґрунту поливи проводять через кожні 4-5 діб залежно від погодних умов. Поливна норма становить 70-150 м3/га (від сівби до масового цвітіння) та 150-225 м3/га (від масового цвітіння до початку достигання плодів). Не рекомендується проводити поливи холодною водою. Ефективність краплинного зрошення залежить від ґрунтово-кліматичних умов, виду рослин, які зрошуються, змінюється в значних межах.

Хвороби огірка. Основними шкодочинними хворобами огірка є:

Бактеріоз (вуглувата плямистість). Уражає проростаюче насіння, сім’ядолі, справжні листки, плоди. На справжніх листках проявляється у вигляді вуглуватих плям, обмежених жилками. Які пізніше буріють, підсихають, уражена тканина випадає, утворюються вуглуваті отвори. На плодах з’являються дрібні, круглі водянисті плями, що проникають у м’якоть плодув наслідок чого плоди набувають виродливої форми.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса). Уражуються рослини у будь-якому віці. На верхній поверхні листків проявляється у вигляді заокруглених жовто-зелених плям, на нижній – темно-сірого нальоту. Уражені листки буріють, усихають та опадають. Необхідні умови для розвитку хвороби: наявність на листках кроапельно-рідинної вологи, підвищена вологість повітря (90-100%) і температура 16-18оС.

Борошниста роса. Уражає листки, стебла, черешки, викликаючи їх усихання, проявляється у вигляді плям білого борошнистого нальоту. Втрати врожаю від ураження хворобою складають 40-70, а в окремі роки – 100%, період вегетації скорочується на 2-3 тижні.

Біла гниль, або склеротініоз. Проявляється у вигляді гнилі, уражаються всі органи – корінь, стебло, листки, плоди. Уражені частини мокріють, вкриваються білим ватоподібним нальотом. Частіше уражуються плоди, які стають м’якішими, ніби вареними, та вкриваються міцелієм. В основному вражаються молоді плоди, особливо коли торкаються до хворих частин рослин або грунту. Найбільш сприятливі до хвороби рослини у фазу 3-4 справжніх листків та цвітіння.

Антракноз. Уражає листки, стебла, плоди в усіх фазах розвитку рослин, особливої шкодочинності набуває під час масового достигання, транспортування та зберігання плодів. На уражених листках утворюються жовтуваті, кулясті, іноді досить великі плями. На стеблах і плодах вони мають вигляд виразок. На плодах виразки зливаються, утворюючи великі, вдавлені плями. Гриб зберігається в уражених рослинних рештках. Інфекція може передаватися насінням.

Захист рослин від шкідників та хвороб здійснюють препаратами, дозволеними до використання в Україні згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволенних до використання в Україні».

Збирання урожаю. Огірок відноситься до культур з багаторазовим регулярними збиранням. В залежності від генотипу і напрямку використання продукції кількість зборів може становити від 5 до 30.

Доцільним є збирання плодів через 1-2 діб, затримання зі збиранням призводить до зниження якості товарної продукції, а у подальшому до зменшення урожайності плодів внаслідок виснажування рослин перерослими плодами. Кращими для збирання продукції є ранкові години за яких плоди мають найвищу якість.

 

Сергієнко О.В., завідувач лабораторії селекції пасльонових і гарбузових культур ІОБ НААН, кандидат сільськогосподарських наук, с.н.с.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here