Особливості удобрення груші

0
247

Садівництво розвивається в останні роки у напрямку спеціалізації та концентрації виробництва, що є дуже важливим для підвищення врожайності плодових культур і, відповідно, для ефективнішого використання земельних площ, які відведені під плодові насадження. За їх вирощування на одному місці протягом довготривалих періодів та за парового утримання ґрунту в міжряддях відбуваються суттєві зміни його родючості. При цьому через нестачу  удобрення можливі значні непродуктивні втрати поживних речовин з ґрунту та недостатнє використання їх плодовими рослинами. Тому важливим завданням є розробка заходів для підвищення ефективності застосування добрив у садах з тим, щоб при найбільш економічно вигідних нормах одержувати високі врожаї плодів із найкращими якісними показниками.

Комплексна оптимізована система удобрення є одним із важливих чинників, що впливає на кількість і якість плодів. Це потужний технологічний захід, що проводиться на основі використання широкого асортименту традиційних однокомпонентних та нових комплексних добрив. Позакореневе застосування добрив забезпечує оперативне коригування мінерального живлення дерев за фенофазами їхнього росту й плодоношення впродовж вегетаційного періоду. Воно позитивно впливає на ріст, плодоношення та товарність плодів, а саме збільшує їх середню масу та щільність покривних тканин і м’якушу, підвищує у них вміст кальцію, що сприяє кращій їх збереженості. Нестача певних елементів живлення у відповідних фазах зумовлює недоотримання врожаю.

Внесення тих чи інших добрив проводять як протягом вегетації (до початку цвітіння, під час цвітіння, через 10–14 днів після цвітіння, перед опаданням листя). Внесення карбаміду в різні строки з різною нормою забезпечує плодові дерева N як під час вегетації, так і для нагромадження для наступного сезону. При цьому позакореневе підживлення є найбільш ефективним за оптимального ґрунтового удобрення.

Численними дослідженнями встановлено, що надмірна активація росту, яка досягається відповідними умовами живлення, негативно відбивається на репродуктивному стані рослин. Тому основне завдання системи удобрення плодових культур є підтримання рівноваги між ростом і плодоношенням для забезпечення стабільно високої урожайності та якості плодів.

Насадження груші за інтенсифікації вирощування потребують уточнення системи удобрення порівняно з рекомендованою для них, як і в насадженнях яблуні. Це тому, що за біологічними особливостями груша помітно відрізняється від яблуні. Вона більш теплолюбна, менш зимостійка, більш вимоглива до забезпечення калійним живленням, особливо в другій половині вегетаційного періоду, дещо відрізняється реагуванням на реакцію ґрунтового середовища. Зі значним збільшенням її продуктивності в інтенсивних насадженнях зазначені та інші відмінності проявляються сильніше. Тому настає потреба в корегуванні мінерального живлення дерев удобренням і підживленням.

У дослідному грушевому саду Уманського національного університету садівництва для уточнення оптимізованих фонів мінерального живлення, рекомендованих проблемною науково-дослідною лабораторією УНУС для яблуні і груші на основі досліджень з удобрення яблуні, проводяться дослідження з вивчення продуктивності груші, вирощуваної на таких оптимізованих фонах, створюваних внесенням розрахованих доз добрив так, як для яблуні, в порівнянні з нормами добрив, що пропонуються для насаджень груші у зональних рекомендаціях. Встановлено, що внесенням розрахованих за результатами агрохімічних аналізів ґрунту норм добрив у саду створювались оптимальні рівні вмісту в кореневмісному шарі доступних для рослин сполук і форм мінеральних макроелементів (NPK), що забезпечувало підвищення врожайності груші сортів  Конференція й Основ’янська, але вона ще в більшій мірі зростала за додаткового удобрення азотом і калієм (N30K30-щорічно),  що свідчить про потребу груші в дещо вищих рівнях живлення цими елементами порівняно з яблунею.

Ripe pears on table

Система удобрення розрахованими нормами тільки таких добрив, які містять ті елементи мінерального живлення, котрих не вистачає в ґрунті до оптимальних рівнів, а ті, що знаходяться в достатній кількості не вносяться, економічно вигідніша та за впливом на екологічний стан ґрунтового й навколишнього середовища доцільніша, ніж щорічне внесення значно більших фіксованих норм всіх добрив за зональними рекомендаціями.

Невід’ємною частиною інтенсивної технології є застосування позакореневих підживлень азотом та мікроелементами на фоні оптимізованого ґрунтового удобрення, що дозволяє здійснювати диференційоване живлення рослин на різних фазах та стадіях їхнього росту і розвитку й таким чином керувати процесом утворення врожаю. Оптимальне засвоєння всіх необхідних поживних речовин сприяє активізації як ростових процесів, так і формуванню репродуктивних органів.

У дослідженнях, проведених в Уманському національному університеті садівництва, триразове позакореневе підживлення впродовж вегетації дерев груші сорту Основ’янська комплексним добривом DripFert 18-18-18+МЕ на фоні оптимізованого ґрунтового живлення азотом, фосфором і калієм забезпечило більше зав’язування плодів на 14 % і навантаження ними дерев на 78 % та підвищення врожайності на 64 % і 15 % порівняно з урожаєм у варіантах абсолютного контролю (обробка водою) і виробничого (карбамід 0,5 %)

Р.В. Яковенко, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here