Перспективи вирощування GINKGO BILOBA в умовах північно-східного лісостепу України

0
443

Здоров’я нації є одним із найважливіших аспектів розвитку держави. Але більшість сучасних медичних препаратів, а також компонентів для їх виготовлення виробляється за кордоном, що й призводить до високої ціни на ліки. Це стосується і препаратів, виготовлених з листя Ginkgo biloba, що широко використовуються в традиційній та народній медицині. Нині цю корисну рослину у великих об’ємах дуже складно знайти в Україні, тому вітчизняні фармацевтичні компанії її імпортують.

Виправити ситуацію взялася група молодих вчених Сумського національного аграрного університету. На його базі науковці, співробітники навчальної лабораторії сучасних технологій вирощування декоративних рослин та студенти, які навчаються за напрямами «Лісове господарство» і «Садово-паркове господарство», заклали плантацію Ginkgo biloba площею 1,2 га, де було висаджено близько п’яти тисяч саджанців. Дослідники в рамках щорічного конкурсу наукових робіт захистили свій проект і довели, що умови Північно-східного Лісостепу України є сприятливими для вирощування Ginkgo biloba у промислових масштабах.   

Програма досліджень передбачає виконання ряду польових та камеральних робіт, які у своїй сукупності дозволять встановити насінний потенціал виду, вивчити особливості його розмноження в умовах України, вирощування садивного матеріалу та перспективні напрямки його використання.

Технологія робіт зі створення плантацій гінкго дволопатевого з метою заготівлі зеленого листя включає наступні види робіт:

  • суцільну оранку за системою зяблевого обробітку ґрунту;
  • передсадивну культивацію з боронуванням;
  • маркування площі із визначенням рядків;
  • садіння сіянців;
  • витрати на пальне для обробітку ґрунту та проїзду і підвезення механізмів до плантації (5 разів за вегетаційний період);
  • агротехнічний догляд за рослинами;
  • полив – 20 л на одне дерево (20 разів протягом вегетаційного періоду) для дерев віком до 10 років.

При вирощуванні Ginkgo biloba як органічної сировини використали

3 —4-річні сіянці, вирощені у відкритому ґрунті, та 2—3-річні, вирощені у закритому ґрунті, висотою не менше 80–100 см.

 

Фармацевтична цінність

Ginkgo biloba – попередник хвойних, вид був широко поширений у мезозойську еру, про що свідчать відбитки листя реліктового виду в товщах древніх гірських порід.

Нині це одна з перспективних лікарських рослин ангіопротекторної дії, використовується для покращення кровообігу головного мозку, для лікування неврологічних розладів. Широко застосовуються ноотропні препарати на основі листя досліджуваного виду, зокрема, «Танакан» (Beaufour Ipsen, Франція), «Білобіл» (KRKA, Словенія). Проте ці лікарські засоби мають високу вартість, що вказує на актуальність пошуку і розробки вітчизняних рослинних препаратів. Численні клінічні дослідження підтверджують ефективність застосування реліктового виду гінкго для поліпшення уваги і пам’яті.

Під час лікування хронічних судинних захворювань головного мозку велику увагу почали приділяти препаратам, які створені на основі екстракту Ginkgo biloba, про що свідчить чимала кількість клінічних досліджень, проведених у різних країнах впродовж останніх десятиліть. Отримані результати дають підстави говорити про комплексну дію стандартизованого екстракту реліктового виду, завдяки чому поліпшуються когнітивні функції, зменшуються клінічні прояви судинної патології головного мозку, поліпшується сон та рухова активність.

Екстракт листя покращує мозковий кровообіг і постачання до мозку кисню та глюкози, підсилює концентрацію, знімає розумову втому, знижує неуважність та частоту появи головного болю і запаморочення. Крім цього, екстракт гінкго ефективний при емоційному перенавантажені, значно підвищує концентрацію і працездатність.

Питанням плантаційного вирощування реліктового виду з метою заготівлі листя у фармацевтичних цілях почали цікавитись, починаючи із 1982 р., коли у США (Південна Кароліна) і Франції (регіон Бордо) були закладені перші промислові плантації. Їх площі складали 460 і 480 га відповідно. Дещо пізніше була закладена плантація в Ірландії.

У 1992 р. такі плантації були закладені у східному Китаї. Загальна площа їх становила понад 2000 га. Через чотири роки на цих плантаціях було отримано перші партії листя досліджуваного інтродуцента. У 2010 році загальна площа плантацій гінкго в Китаї становила понад 5000 га.

 

Результати досліджень перспективності інтродукції Ginkgo biloba в умовах Північно-східного Лісостепу України за сімома основними показниками згідно методики інтегральної числової оцінки життєздатності і перспективності інтродукції дерев та кущів на основі візуальних спостережень П.І. Лапіна та ін. (1973) (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка перспективності інтродукції Ginkgo biloba в умовах Північно-східного Лісостепу України

Показники

Кияницький парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодер-жавного значення

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення імені І. О. Асмолова

Ботанічний сад Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

Сумський філіал ДНДІЛДВСЕ

(3 дерева, вступили у фазу репродукції)

(1 дерево)

(1 дерево)

(1 дерево, вступило у фазу репродукції)

Ступінь щорічного визрівання (1–20 балів)

20

20

20

20

Зимостійкість

(1–25 балів)

25

25

25

25

Габітус рослин

(1–10 балів)

10

10

10

10

Пагоноут-ворююча здатність

(1–5 балів)

3

3

3

3

Регулярність росту пагонів (2–5 балів)

5

5

5

5

Здатність рослин до генеративного розвитку(1–25) балів) балів 25 балів)

25

1

1

1

Можливі способи розмноження (1–10 балів)

7

3

3

3

Всього, балів

95

67

67

67

 

Аналізуючи дані табл. 1 за сумою балів, можна зробити висновок, що досліджувані реліктові види, які досягли віку плодоношення, є досить перспективними (95 балів) для інтродукції в умовах Північно-східного Лісостепу України.

Інтродуцент є дводомною рослиною, тому у місцях, де росте одне дерево Ginkgo biloba, немає можливості у повному обсязі оцінити перспективність інтродукції виду.

Для визначення успішності інтродукції показники росту, генеративного розвитку, зимостійкості і посухостійкості ми оцінювали візуально за 5-бальною шкалою згідно шкали, запропонованої видатним дендрологом М.А. Кохном та ін. (1994). Отримані дані множили на показник ступеня вагомості ознаки – коефіцієнт вагомості. Для росту його значення дорівнює 2, посухостійкості – 3, генеративного розвитку – 5, зимостійкості – 10 (табл. 2).

Таблиця 2

Успішність інтродукції Ginkgo biloba в умовах Північно-східного Лісостепу України

Місце розташування

К-ть дерев стан,

Ріст (Р) при в = 2

Генеративний розвиток (ГР) при в = 5

Зимостійкість (Зм) при в = 10

Посухостійкість (Пс) при в = 3

Разом

Кияницький парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення

(3 дерева, вступили у фазу репродукції)

4

4

5

4

90

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення імені І. О. Асмолова

(1 дерево)

4

1

5

4

75

Ботанічний сад Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

(1 дерево)

4

1

5

4

75

Сумський філіал ДНДІЛДВСЕ

(1 дерево, вступило у фазу репродукції)

4

1

5

4

75

 

Отримані дані щодо успішності інтродукції досліджуваного виду свідчать про те, що Ginkgo biloba в умовах Північно-східного Лісостепу України на основі акліматизаційного числа має ступінь «добра акліматизація». При цьому дерева, які ростуть поодиноко, та ті, що не вступили у стадію плодоношення, мають ступінь акліматизації «задовільна акліматизація» (табл. 2).

Варто зазначити, що, на думку М.А. Кохна, першочерговою ознакою успішності інтродукції рослин необхідно вважати збереження здатності розмножуватися будь-якими способами.

Сьогодні при створенні плантації досліджуваного виду в умовах Північно-східного Лісостепу України для заготівлі листя у фармацевтичних цілях існує низка проблем:

  • поодиноке та нерівномірне поширенням Ginkgo biloba в регіоні досліджень перешкоджає масовій заготівлі насіннєвого матеріалу та листя у лікарських цілях;
  • недостатня інформованість фармацевтичних підприємств про можливість закупівлі листя реліктового виду, заготовленого в Україні у лікарських цілях.
  • Для їх вирішення необхідно забезпечити:
  • масове вирощування інтродуцента в умовах досліджуваного регіону як лікарської сировини шляхом створення плантацій цільового призначення;
  • залучення мас-медіа та безпосереднє спілкування із керівництвом вітчизняних фармацевтичних підприємств.

Цінність досліджень полягає у наступному:

  • економічний ефект: Оскільки Ginkgo biloba заготовлятимуть та перероблятимуть в Україні, то ціна висушеного листя для виготовлення чаю і ліків з нього значно зменшиться, що матиме позитивний ефект для споживачів;
  • екологічний ефект: Новостворена плантація в першу чергу сприятиме покращенню кисневого балансу навколо прилеглих територій;
  • естетичний ефект: Листя інтродуцента має декоративну форму, за рахунок чого рослину можна використовувати при озелененні територій.

Враховуючи цінність досліджуваного реліктового виду, перспективність та успішність його інтродукції, можна говорити про високу значущість створення в умовах Північно-східного Лісостепу України плантацій Ginkgo biloba з метою заготівлі листя у фармацевтичних цілях.

Роман Ярощук, к. с.-г. н., доцент кафедри садово-паркового та лісового господарства, завідувач лабораторії сучасних технологій вирощування декоративних рослин Сумського національного аграрного університету

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here