Підготовка бульб картоплі до садіння

0
220

Врожайність картоплі значною мірою визначається якістю насіннєвого матеріалу, яка залежить від ряду факторів: репродукції, величини бульб, агротехніки вирощування, збирання, умов зберігання тощо.

При підготовці до садіння велика увага приділяється, зокрема, фізичному стану бульб, поділу на фракції, прогріванню, пророщуванню, захисту від ураження збудниками хвороб та шкідників. Підготовка бульб до садіння – невід’ємна складова частина технології вирощування картоплі. Прийоми підготовки бульб включають перебирання й калібрування, пророщування бульб, обробку пестицидами, стимуляторами росту та мікроелементами. Способи підготовки бульб до садіння постійно вдосконалюються. У спеціалізованих господарствах, де застосовується сучасна технологія збирання та зберігання при контрольованих умовах температури та вологості повітря, на зміну ручному перебиранню прийшло машинне. Поряд із пророщуванням бульб все більшого поширення набуває застосування фізіологічно активних речовин – регуляторів росту.

Для отримання садивного матеріалу, який би відповідав агротехнічним вимогам, картоплю калібрують на фракції за максимальним діаметром (табл.1).

Таблиця 1 – Характеристика насіннєвих бульб за фракціями

Розмір бульб за найбільшим поперечним діаметром

Фракції бульб

дрібна, мм

середня,мм

крупна, мм

Сорти з видовженою формою бульб

28 -36

37 — 45

46 — 55

Сорти з округло – овальною формою бульб

30 — 40

41 — 50

51 — 60

Бульби, які використовуються для садіння, повинні відповідати вимогам ДСТУ 4014 – 2001. Підготовку садивного матеріалу розпочинають не пізніше як за 2 – 4 тижні до садіння, механізовані операції (навантаження, сортування, перебирання та ін.) – при температурі 8-10°С. Висота падіння бульб допускається не більше 30 см.

Згідно з державним стандартом ДСТУ 4014 – 2001 садивні бульби повинні бути цілими, здоровими, сухими, чистими, типовими за формою даного сорту. В садивному матеріалі не допускаються бульби, уражені сухою та мокрою гнилями, з опіками, удушенням, підморожені, спотворені, з наростами, що легко відламуються, роздавлені, з обідраною шкіркою, яка в сумі становить площу більше ¼ поверхні, суцільно покриті паршею та більше ¼ поверхні ризоктонією.

Перебирання та калібрування. З переходом на механізоване вирощування

картоплі набуло важливого значення питання перебирання, тобто калібрування бульб. Якщо при ручному садінні ретельний відбір бульб за розміром мав значення головним чином для забезпечення рівномірного розвитку рослин, то для машинного садіння вирівняність бульб необхідна для забезпечення нормального технологічного процесу. Картоплесаджалки забезпечують рівномірну густоту при садінні відкаліброваними бульбами орієнтованою масою 20 – 50 або 50 — 80 г.

Пророщування картоплі. У Нідерландах пророщують майже весь садивний матеріал. Велику увагу пророщуванню бульб приділяють у ФРН, Польщі, Угорщині та інших країнах з розвиненим картоплярством.

На початку квітня закінчується період спокою, бульби готові до проростання. Проте їхній розвиток затримується через відсутність сприятливих умов. Під дією підвищеної температури садивні бульби переходять зі стану вимушеного спокою до стану розвитку. Після садіння в ґрунті вони продовжують процес росту, який розпочався ще до садіння. При садінні непророщених бульб ці процеси при низьких весняних температурах ґрунту проходять повільно, що затримує появу сходів.

Тепловий спосіб пророщування (обігрівання) не потребує спеціальних приміщень. Проте з агротехнічної точки зору він складніший. У його основу закладена залежність терміну проростання від температури зберігання.

Отже, для підготовки садивної картоплі з використанням теплового способу досить визначити строки перебирання бульб, виходячи зі строків садіння та можливостей щодо підтримання температури в місцях зберігання. Причому в умовах нерегульованого мікроклімату в сховищах перебирання слід розпочати з сортів, для яких характерне тривале проростання, та завершувати тими, що швидко проростають. Якщо вказану черговість порушити, то перші до садіння не встигнуть прогрітися й підготуватися до швидкого проростання, а в інших утворяться довгі паростки, які будуть пошкоджуватися при наступних операціях, що призведе до зниження врожайності.

Рис. Обробка бульб пестицидами під час садіння

При комбінованому способі пророщування бульби картоплі ранніх сортів спочатку пророщують світловим способом, а потім переносять в ящики, де пересипають ряди картоплі шарами зволоженого торфу, тирси або перегною товщиною 5 см. Головна умова такого пророщування – тепло і висока вологість. Оптимальна температура – 12-14 °С, відносна вологість – 70-85%. За 7-10 діб на бульбах утворюються корінці, що значно прискорює з’явлення сходів і формування врожаю. Висаджують таку картоплю розсадо-саджальними машинами.

Прогрівання бульб дозволяє повніше виявляти приховані форми ураження садивних бульб збудниками грибних, бактеріальних і нематодних захворювань. Картоплю після сортування і перебирання прогрівають при температурі 12-14 °С протягом двох-трьох тижнів, а перед садінням відбирають бульби з симптомами захворювань, що проявилися.

Передпосадковий обробіток бульб картоплі захисно-стимулюючими препаратами це першочерговий і  один із головних заходів в  системі захисту картоплі. Під час проростання та в процесі вегетації картоплю вражає близько 80 видів патогенів – небезпечних шкідників та хвороб. При цьому переважна кількість небезпечних патогенів знаходяться в грунті, що робить передпосівний обробіток бульб картоплі протруйниками першочерговою технологічною необхідністю. Пошкодження, що викликаються хворобами і  шкідниками, особливо в  першій половині вегетаційного періоду, негативно позначаються на величині і  якості майбутнього урожаю. Втрати врожаю від шкідливих організмів щорічно складають в середньому 35-40%. Основне завдання передпосадкової обробки  – захистити материнські бульби і  їх ростки від пошкодження, а також запобігти розвитку і  розповсюдженню хвороб, якщо якість насіннєвого матеріалу невисока. Окремі партії насіннєвого матеріалу в даний час не відповідають усім вимогам ДСТУ. Тому основні заходи перед садінням  – це дотримання карантинних заходів, бульбові і  лабораторні аналізи на наявність інфекції в  насіннєвому матеріалі і  використання препаратів для обробки бульб, здатних мінімізувати можливий розвиток хвороб та пошкодження шкідниками.

Весняне протруювання насіннєвого матеріалу препаратами фунгіцидної та інсекто-фунгіцидної дії проводиться перед садінням або в процесі садіння з метою зниження накопиченої інфекції та для захисту від шкідників.

Протруювання бульб фунгіцидами спрямоване, в першу чергу, проти ґрунтового гриба ризоктонії – основного збудника захворювань паростків столонів і бульб картоплі. За небезпеки ураження бульб паршею їх протруювання може сприяти зменшенню захворювання під час зберігання. Протруюванням можна затримати раннє ураження насаджень картоплі фітофторозом. Протруювання і обприскування бульб проти фітофторозу можна розпочати на два тижні пізніше, це полегшує вибір правильного рішення щодо строку початку обробки.

Серед шкідників картоплі найбільш поширеними в останні роки є личинки багатьох видів жуків-коваликів (широкий, посівний, смугастий, темний тощо), так звані дротяники. Ґрунтові шкідники пошкоджують проростки картоплі, підгризають підземну частину стебла, прогризають ходи в бульбах, виїдають м’якуш. Пошкоджені бульби втрачають товарні та посівні якості, погано зберігаються, в місця пошкоджень проникають мікроорганізми, що призводить до загнивання бульб. В результаті втрачається значна частина врожаю. Так, в літературі зустрічаються дані, що за чисельності 5-6 особин дротяників на 1 м2 ґрунту пошкоджується до 80% бульб. Успіх боротьби  із дротяником залежить від цілого ряду чинників, таких, як сівозміна, умови сезону, початкова чисельність шкідника на період садіння, засміченість полів бур’янами, обробіток грунту, використання грунтових інсектицидів, протруювання бульб картоплі та ін. Як відомо, картоплю прийнято повертати на колишнє місце не раніше, ніж через 4-6 років. Дуже часто унаслідок недостатньої кількості земель під картоплю виробники вимушені вирощувати її на одному і тому ж місці впродовж не одного року, що призводить до значного накопичення в ґрунті дротяників. Не слід забувати і про те, що цикл розвитку дротяника складає 4-5 років, тому боротьба з ним повинна проводитися не одноразово, а впродовж всієї сівозміни. Практика показує, що навіть при використанні всього комплексу вище перелічених заходів, без застосування інсектицидів для грунтового внесення і протруювачів інсектицидної дії перед садінням для захисту від дротяників все одно не обійтися.

Останнім часом застосовуються сучасні біостимулятори (регулятори росту), що також є економічно вигідним і екологічно безпечним способом отримання якісного врожаю картоплі. Біостимулятори застосовують для обробки насіннєвих бульб та обприскування насаджень. За сучасного вирощування картоплі є раціональним спільне використання у баковій суміші разом із пестицидами (протруйниками, інсектицидами, фунгіцидами) стимуляторів росту і мікродобрив, що дозволяє зняти пестицидний стрес з рослин картоплі.

Т.М.Купріянова, кандидат с.-г. наук, зав. відділом виробництва, зберігання і переробки Інституту картоплярства НААН

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here