Попит на продукцію садівницьких підприємств

0
633

У розвинених країнах світу збільшується споживання органічної продукції, зокрема, плодів. У країнах ЄС ключовою ланкою у новітній стратегії спільної аграрної політики ХХІ ст. стало органічне землеробство. Однак в Україні, через значний відсоток населення з надто низькою купівельною спроможністю та його низьку екологічну обізнаність стримується розвиток внутрішнього ринку цієї продукції.

Роль різних типів виробників у формуванні пропозиції на вітчизняному ринку плодів із мінімальним вмістом залишків хімічних речовин значно відрізняється. Основне місце серед них вже протягом тривалого часу відводиться господарствам населення. За даними Державної служби статистики України, у 2016 р. вони виробили 80,8 %, або 1523 тис. т плодів (табл.). Це пояснюється можливістю забезпечувати власні потреби у плодах, а також отримувати при продажу додатковий доход, що особливо актуально за низького платоспроможного попиту. До того ж, на думку багатьох споживачів, вирощені цією категорією господарств плоди є найбільш екологічно безпечними. Через це вони часто користуються більшим попитом порівняно з імпортованими.

Питання органічного вирощування плодів з мінімальним негативним впливом на екологію є достатньо актуальним у розвинених країнах світу. Викликає воно інтерес і у вітчизняних науковців та промислових товаровиробників плодової продукції. Однак потенціал вирощування плодів  останніми використовується лише на 20 %. Виробництво плодів у сільськогосподарських підприємствах протягом 2012-2016 рр. залишалося стабільним. Такий низький рівень (358 тис. т у 2016 р.) пояснюється тенденцією перевищення площ вибуття насаджень над закладанням молодих садів, а також наявністю значних площ під старими плодовими насадженнями (близько 25 тис. га). Узагальнення тенденцій вітчизняного виробництва плодів свідчить про істотну залежність діяльності садівницьких підприємств від природних та економічних умов. Серед останніх виділяються основні проблемні позиції – необхідність залучення додаткових інвестицій на закладання і догляд за плодовими насадженнями та формування маркетингових зв’язків для ефективної комерціалізації плодів у якомога коротший термін.

 

Показники виробництва плодів в Україні

Роки

Усі категорії господарств

У тому числі

сільськогосподар-ські підприємства

у % до всіх категорій господарств

господарства населення

у % до всіх категорій господарств

Площа плодоносних насаджень, тис. га

2012

204

68

33,5

135

66,5

2014

190

58

30,5

133

70,0

2016

177

46

26,2

131

73,8

Урожайність, т/га

2012

9,3

5,3

57,1

11,3

121,6

2014

9,8

5,5

56,1

11,6

118,4

2016

10,6

7,7

72,8

11,7

110,4

Валовий збір, тис. т

2012

1884

361

19,2

1523

80,8

2014

1866

321

17,2

1545

82,8

2016

1880

358

19,1

1522

81,0

 

 

Державна підтримка. Слід зазначити, що пропозиція плодів, яка формується садівницькими підприємствами впродовж останніх років, дещо розширилася у зв’язку з поступовим омолодженням садів. Це відбувалося завдяки підтримці галузі садівництва з боку держави, яка здійснювалася шляхом розподілу коштів зі спецфонду: з 2000 р. до 2011 з 1%-го, а надалі з 1,5%-го збору відповідно до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.1999 р. №587-XIV. Ефект від використання коштів спецфонду щороку зростав. Наприклад, на 1 грн. витрачених у 2010 р. коштів виручка від реалізації плодів склала 5,46 грн., що в 18 разів більше, ніж у 2000 р. Проте згаданий закон втратив силу через прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Відтоді кошти, які відраховувалися зі збору до спеціального фонду, спрямовувалися до загального фонду. Поліпшення ситуації очікується у 2018 р. Так, згідно розпорядження КМУ «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2017 рік» від 04.10.2017 р. № 701-р збільшено обсяг видатків за бюджетною програмою КПКВК 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників, ягідників та догляд за ними» на 224,3 млн грн. Враховуючи раніше заплановані кошти (75 млн грн), загальний розмір підтримки складе 299,3 млн грн. Це дасть змогу розрахуватися з кредиторською заборгованістю за цією програмою, яка становить 231,8 млн грн., а залишки спрямувати на створення нових насаджень та розвиток галузевої інфраструктури.  

Фактори впливу. Споживачі прагнуть купити плоди якомога дешевше і з найвищою якістю. У результаті між товаровиробниками виникає конкуренція за перевагу у ціні та якості, і на перший план ставиться завдання – зменшити витрати виробництва та збуту плодової продукції і при цьому поліпшити її якість. Товарна якість плодів залежить не лише від рівня витрат, а й від сортових ознак, метеорологічних умов, районів та умов вирощування і відповідної попередньої підготовки – сортування по кількості, за величиною, упаковки тощо. Як правило, товарна якість визначається зовнішніми ознаками: розміром, забарвленням, формою, ступенем пошкодження хворобами і механічними приладами. На підставі цих зовнішніх ознак розробляються стандарти якості плодів, які повинні бути основою успішного продажу на вітчизняному ринку та експорту, особливо після вступу України до СОТ.

На формування урожайності, якості, лежкості плодової продукції окрім людського фактору суттєво впливають погодні та кліматичні умови. Так, за оцінками фахівців, понад 60% ризиків, які впливають на продуктивність багаторічних насаджень, спричинені саме останніми, які тісно пов’язані з глобальним потеплінням. В Україні втрати врожаю сільськогосподарських культур від несприятливих погодних умов, по окремих роках, можуть сягати 45-50%, а при їх поєднанні 70% і більше. За даними лабораторії фізіології рослин та мікробіології Інституту садівництва НААН, найчастіше випадки втрати врожаю плодових культур відбуваються через заморозки та посуху.

Ситуація у світі. У світі процес виробництва екологічної продукції нерівномірний. Так, 87,7% площ земель припадає на 10 країн-членів ЄС. Досвід європейських країн довів, що при виробництві органічної продукції вищі витрати виробництва та нижча врожайність. Серед товаровиробників найбільш ефективно працюють малі та середні фермерські господарства, які мають площі земельних угідь у 30-35 га, і лише у Великобританії вони в 4-5 разів більші.

Світовим лідером за рівнем споживання органічних продуктів на душу населення є Швейцарія – близько 120 дол. на рік. Наближається до неї за цим показником Данія – до 75 дол. У середньому кожен житель країн ЄС витрачає щороку на екологічне харчування 30-35 дол. (в США – 45 дол.), і цей показник має світову тенденцію до зростання.

Формування пропозиції. В Україні першим сертифікаційним органом, що здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва, є ТОВ «Органік стандарт», створений в рамках українсько-швейцарського проекту «Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні» ще в 2007 р. Компанія надає професійні сертифікаційні та інформаційні послуги високої якості для задоволення потреб виробників та споживачів органічної продукції та розвитку внутрішнього і зовнішнього органічних ринків. За даними товариства, в Україні органічним виробництвом плодів займалось 43 підприємства, серед них сертифікованими органічними теплицями оснащено 5.

Площі підприємств-виробників органічної плодової продукції, сертифіковані цією компанією, становлять близько 550 га. Вчені зазначають, що для розширення пропозиції органічної продукції та переходу підприємств на її виробництво потрібно гарантувати виробникам збут продукції за вищими цінами, можливість вигідних кредитів для купівлі техніки та погашення боргів, відкритість інформації про технології виробництва такої продукції, державну підтримку у вигляді нормативно-правової бази для діяльності підприємств органічного спрямування.

Встановлено, що у споживчому кошику українців, незважаючи на корисність і важливість плодів у здоровому раціоні харчування, вони займають практично останнє місце за рівнем відповідності нормі фактичного споживання у 78 кг. Попит на плоди в Україні задовольняється тільки на 65 %. І це при тому, що плоди здатні повноцінно забезпечувати організм людини необхідними макро- та мікроелементами, амінокислотами, є незамінним профілактичним засобом проти багатьох недуг, а також каталізатором підвищення засвоєння інших продуктів. Загальна пропозиція плодів на 50-55% (1,2-1,5 млн т) формується господарствами населення, на 10-15% (0,2-0,3 млн т) сільськогосподарськими підприємствами та на 35-40% (0,6-0,8 млн т) за рахунок імпортних поставок. Причому з останніх 65-75% (0,5-0,7 млн т) – це об’єктивно необхідний імпорт (цитрусові плоди та банани). Потреба в плодах вітчизняного виробництва для раціонального забезпечення населення України становить 4,1 млн т, а об’єктивно необхідного імпорту – до 0,2 млн т. Тобто існує необхідність додаткового формування загальної пропозиції вітчизняних плодів обсягом до 2,0 млн т.

 

Попит. За рівнем споживання плодів Україна відстає від розвинених країн у декілька разів. Зокрема, у Канаді, Італії, Іспанії, Греції, Франції на особу припадає більше 125 кг у рік. Це пояснюється не лише культурою харчування, а й високою платоспроможністю населення цих країн. Протягом 2012-2016 рр. рівень споживання плодів в Україні на особу становив у середньому 53,0 кг, або 68 % від раціональної норми (78 кг), у т. ч. зерняткових – 25,0, кісточкових – 12,5, горіхів – 0,5 кг. Попит на цитрусові плоди та банани становив 12,0 кг на особу в рік при нормі 3-5 кг. Залишається низьким споживання переробленої плодової продукції – у перерахунку на свіжу 3,5-4,5 кг на особу в рік при нормі 5 кг. Зауважимо, що в Україні міські жителі споживають плодів у 2 рази більше, ніж сільські – до 55 кг.

На наше переконання, беззаперечним є те, що для розширення місткості ринку та повноцінного забезпечення потреб населення у якісних плодах відповідно до раціональних норм споживання, збільшення експортних поставок і переорієнтації статусу країни з постачальника сировини на постачальника готової продукції особливо важливе значення має підвищення промислового виробництва садівницької продукції. Наразі господарства населення не в змозі оптимально забезпечувати потреби українців. Для підвищення їх конкурентоспроможності на ринку органічної плодової продукції необхідна кооперація. При цьому обслуговуючі кооперативи повинні набути статусу органічних.

Чітко проглядається необхідність державного регулювання та підтримки різних кон’юнктурних процесів на вітчизняному ринку плодів. Адже розвинені країни світу, дбаючи про власну продовольчу безпеку, вилучають аграрний сектор з ринкової економіки, використовуючи державні важелі регулювання сільського господарства.

Сало Інна Анатоліївна, доктор економічних наук, вчений секретар

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here