Поради до часу: інтенсивне садівництво восени

0
80

Через рекордний врожай плодових культур нинішнього року у підприємств, які не налагодили довготривале зберігання своєї продукції, виникло чимало проблем зі збутом. Бо ціна, скажімо на основний український продукт садівництва — яблука, часто була навіть нижчою їх собівартості. Швидше за все, наступний сезон видасться не таким врожайним. Про те, як отримати гідний результат у прийдешньому році та підготувати сад до зими, розповів експерт із спеціальних культур компанії «Сингента» Володимир Воєводін.        

Чи можна природно-кліматичні умови нинішнього року назвати ідеальними для садівництва?

Якщо не брати до уваги літ лускокрилих шкідників, а лише проаналізувати епідеміологічне навантаження на сади, то так. Сприяло цьогорічній врожайності те, що у минулому році під час вегетації у багатьох регіонах України спостерігалися приморозки і врожай був досить низьким, тож дерева відпочили, плюс зима 2018-го не була лютою, а весняна температура сприяла запиленню. У липні пройшли дощі, за рахунок чого збільшився об’єм плодів, а у вересні було сухо, це вплинуло на формування привабливого їх забарвлення.

До речі, забарвлення плодів можна коригувати за допомогою препарату Ізабіон. Його треба вносити за два тижні до збирання врожаю. За 7–8 днів до збирання плоди варто обробити препаратом Світч для гарантованого зберігання врожаю у холодильнику до квітня, а то і травня наступного року.  

Якісне зберігання плодів –  це найболючіша наша проблема. Цього року врожай самих тільки яблук може становити понад мільйон тонн, а зберегти в Україні можна лише 300 тисяч тонн, бо не вистачає сховищ. Навіть ті господарства, які мають власні холодильні потужності, нині не можуть умістити весь урожай. А свіжий ринок не готовий прийняти надлишки товару по вигідній для виробника ціні. Бо ще багато зараз пропонують інших плодів — сливу, грушу, виноград, кавуни, ремонтантну малину тощо. Тож єдиний вихід – це експорт або розвинена переробна галузь. Останній варіант навіть кращий, оскільки, якщо у нас вродить, то й у сусідів теж, а за рахунок розвитку плодово-ягідного виноробства та виробництва кальвадосів можна надлишок плодів забрати зі свіжого ринку і отримати додану вартість від продажу напоїв. Тим паче, що вітчизняна законодавча база нині стала цілком придатна для розвитку цієї галузі. Скажімо, у Франції виробляється навіть більше кальвадосів, ніж коньяку. А сировиною для їх виготовлення слугують  некондиційні та нестандартні яблука.  

Як оцінюєте рівень фаховості вітчизняних садівників?

Досить високо, їх професіоналізм зростає щороку. Адже спеціалісти розуміють: щоб робити бізнес, треба дотримуватися жорстких технологічних вимог вирощування. Також можу відзначити, що з підвищенням рівня обізнаності українських садівників зростають обсяги продажу якісних оригінальних добрив та засобів захисту рослин, вироблених передовими компаніями світу. Бо більш дешеві генерики не створюють такого ефекту, як оригінальні препарати.

У справу формування конкурентоспроможних садівничих господарств України зробила внесок і компанія «Сингента». Ми щороку проводимо освітні заходи, куди запрошуємо кращих фахівців з усього світу. У цьому році організували три поїздки за кордон  — у Польщу, Угорщину та Францію, де вітчизняні аграрії мали змогу ознайомитися з роботою найуспішніших виробників плодової продукції.  

А де в Україні найрозвинутіше садівництво?  

Найбільші садівничі масиви розташовані на Вінниччині. Там є господарства, що мають в обробітку від 200 до 500 гектарів садів. Також багато плодівницьких підприємств у Чернівецькій області, але там переважають дрібніші власники, що обробляють садові ділянки від 5 до 20 га. У таких господарств, щоб збудувати чи облаштувати новий холодильник, є лише один варіант — об’єднатися заради спільного зберігання та реалізації плодів. Адже щоб успішно конкурувати у сучасному світі, треба будувати холодильник не менше, ніж на 1000 тонн продукції, а це недешева справа. Не зайвою буде і власна лінія товарної обробки, де триватиме сортування та пакування продукту.

Які зміни шкідників і хвороб спостерігаєте?

Раніше борошниста роса починала прогресувати наприкінці травня або у червні, а нині активно нагадує про себе вже у кінці квітня. А в цьому році вона продовжувала «працювати» ще й у вересні.

Також в останні роки лютує кров’яна попелиця. Шкідник, з яким важко боротися, а сади після його панування виглядають досить жалюгідно. «Сингента» пропонує препарат Воліам Флексі, який успішно вирішує цю проблему. В ньому є діюча речовина тіаметоксан, до слова, як і в Актарі. Потрібні щонайменше дві обробки препаратами, які містять дану речовину — на початку весни і на початку червня, щоб позбутися попелиці.

Також бентежить господарників те, що раніше за сезон народжувалося два покоління плодожерки, а зараз — три. Та те, що занадто рано починає свою діяльність листокрутка, особливо на черешні. Препарат Проклейм здатний ефективно протидіяти цим шкідникам. А проти медяниці, популяція якої зараз в рази збільшилася на груші, потужно діє препарат Вертимек.

Що порадите при підготовці саду до наступного сезону?

Цьогорічне перевантаження садів плодами в першу чергу може призвести до того, що у наступному сезоні ми можемо отримати обмежену кількість генеративних бруньок, не дуже добре пристосованих до зими. Що необхідно зробити, щоб запобігти цьому?

По-перше, внести дробову кількість азотних добрив. Зазвичай для цього використовують карбаміди. Причому варто почати вносити їх по листу, коли дерева закінчують вегетацію, щоб генеративні і вегетативні бруньки наситилися азотом і краще підготувалися до зими. Коли листя пожовкло, треба повторити прийом, щоб допомогти бактеріям розкласти за зиму старе листя, яке є джерелом хвороб.

По-друге, зараз триває окуклювання третього або ще й другого покоління плодожерок і підготовка їх до зими. Поки тримається відносно тепла і суха погода, шкідники продовжують літати. До того ж, ще багато гусені (листокруток). Таким чином, нинішні сприятливі погодні умови можуть спровокувати підвищення кількості лускокрилих у наступному році. Особливо якщо не буде занадто суворої зими. Щоб зарадити небезпеці, після збирання яблук сад потрібно обробити Проклеймом. Цей препарат можна застосовувати й за сім днів до збирання врожаю. Якщо у садівників немає можливості це зробити, значить, після збору плодів обов’язково треба обробити інсектицидами проти шкідників, які починають окукулюватися. Окрім Проклейму, можна використати Люфокс, Матч, Ампліго, Воліам Флексі, ящо є, можна навіть Енжіо.

По-третє, треба обробити сад фунгіцидами. Якщо бачите, що починає прогресувати борошниста роса або парша, значить потрібно застосувати фунгіцид контактної або системної дії. Проти борошнистої роси добре допомагає  Топаз і Циделі Топ. Варто зробити профілактику на наступний рік, тому що дощі у жовтні сприяють розвитку хвороб, і треба знизити інфекційний запас, який зберігається на зиму. Потрібно внести Хорус по листю, яке починає жовтіти, і потім, коли воно опало, застосувати препарат, який містить мідь, починаючи від Пергадо і закінчуючи тими, що є під рукою.

Наступне, що маємо зробити, це захистити дерева від зимових сонячних опіків. Дехто починає білити штамби восени, але цей прийом вважається не досить ефективним, бо шар розчину може змити дощами. Якщо є можливість, краще зарядити обприскувач вапном і вже взимку, коли з’являться температурні «вікна», щоб вапно не замерзало, обробити дерева. Форсунки при цьому відкрити ширше, щоб після обприскування все дерево виглядало білим.

Варто зауважити, що у цьому році через високий врожай відбулося перевантаження деревини, вона не змогла достатньо визріти. За умови ранньої зими вегетативні і особливо генеративні бруньки не встигнуть підготуватися до холодів і це завадить вдало перезимувати.

Щоб запобігти псуванню дерев гризунами, не варто допускати забур’янення міжрядь. Для цього раджу регулярно обробляти їх гербіцидами Люмакс і Реглон. Що також спростить доступ до дерев, полегшить процес їх санітарного обрізування, який починається зимою. Місця, де виникла борошниста роса, варто обрізати з особливою прискіпливістю. Можна зрізати і однорічні прирости для того, щоб була добра освітленість, при цьому зважати на зародки генеративних бруньок і їх кількість, щоб дозувати врожай на наступний рік. Якщо бруньок зав’язалося мало, треба робити помірковане обрізування, якщо багато — допустиме максимальне обрізування для якісного прорідження крони.

А ранньою весною найголовніші препарати у нас — це Хорус і Актара. Їх застосовують, щоб запобігти пошкодженню бруньок комахами і упередити розвиток парші. Якщо у нинішньому році ця хвороба не прогресувала, у наступному ситуація може кардинально змінитися.   

Що порекомендуєте при закладанні молодого саду ?  

З осені на обраній ділянці треба здійснити плантажний обробіток грунту. Якщо закладка молодого саду відбувається на місці, де були старі насадження, раджу після плантажної оранки хоча б рік почекати з висадкою саджанців, щоб дрібні корінці старих дерев перегнили та зменшилася кількість накопичених у цьому місці збудників хвороб і шкідників.

Головне – підібрати якісні саджанці. Якщо мова про яблуню, то вона має бути кронованою та формованою, якщо про черешню — то на вегетативних підщепах. Найзатребуванішими сортами яблук на ринку зараз є Гала, Голден Делішез та Ред Делішез, а груші – Ноябрьська, Конференція, Вільямс. Підщепа груші обов’язково має бути на айві або інших вегетативних підщепах. Для інтенсивного садівництва обов’язково треба садити сорто-підщепну комбінацію.

При виборі сорту варто визначитися зі зрошенням. Якщо є можливість його організувати,  варто обрати яблуневу підщепу М9, якщо крапельне зрошення не по кишені, можна посади випробувану 106-у підщепу, щоб мати прогнозований результат через 3– 4 роки.  

Дуже раджу зробити аналіз грунту, щоб володіти інформацією про необхідне живлення. Знаю багато випадків, коли посадили сад, не з’ясувавши, який грунт, потім отримали результат у вигляді різноманітних хлорозів або підшкірної плямистості плодів. Начебто і удобрювали, але проблема не вирішувалася. Перш за все підшкірна плямистість утворюється через те, що під час інтенсивного росту об’єму клітин плоду їх оболонка не встигає за процесом, тому її розриває, а сік витікає під шкірку і з часом починає гірчити. Зазвичай підшкірна плямистість розповсюджується через надлишок добрив, плюс рясне зрошення, що спонукає плоди до різкого зростання. Причиною можуть стати і погодні умови. Особливо в останні роки, коли літо видається засушливим, а восени йдуть інтенсивні дощі, і яблуко розпирає. Це й зумовлює підшкірну плямистість або скловидність яблука і унеможливлює його довге зберігання.

Олександр Литвиненко   

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here