Про глобальне потепління в цифрах

0
173

Дуже важливим є не тільки оцінка впливу погодних умов на врожай поточного року, а й вплив клімату на формування урожаю у довгостроковій перспективі.

За рекомендацією Всесвітньої Метеорологічної Організації, членом якої вже багато років є Україна, як стандарт клімату сьогодні прийняті кліматичні показники  за тридцятирічний період з 1961 по 1990 рік. З року, який закінчував цей період, тобто 1991-го, в Україні, як і в світі, відбулися значні зміни кліматичних показників внаслідок глобального потепління.

 Підвищення середньорічної температури на Землі за останні 100 років  обчислюється за результатами спостережень метеорологічних станцій. Головною характеристикою глобального потепління є середньорічна температура повітря. Вона підвищується, і це значимий тренд, а не просто коливання навколо якогось багаторічного середнього значення. Внаслідок цього відбувається перебудова глобальних процесів в атмосфері, які формують погоду. Зміни в процесах перенесення тепла і вологи на континентах супроводжуються збільшенням кількості природних катаклізмів: посух, повеней, тайфунів, ураганів, зсувів, градобоїв. Температура зростає не плавно, скажімо, на півградуса, а «сходинками». Існують такі періоди, коли вона виходить на «плато», тобто певний відрізок часу майже не змінюється, але тренд підвищення температури лишається незмінним і невідворотнім.

Потепління в Україні поступово почалося з кінця 70-х років минулого століття. В останні 10-15 років воно стало надзвичайно інтенсивним. З 1989 року майже не спостерігалося середньорічної температури, яка б трималася у межах норми або була б нижчою за неї.

Середньорічна температурна норма в Україні становить 7,8 градуса тепла. Тобто ми живемо в помірно холодній зоні,  а за період з 1991 по 2016 рік температура повітря підвищилася до + 9,4°C. Натомість тридцять  років тому +10°C була середньорічною температурою лише в Одеській області. Варто зауважити, що у степовій зоні теплішає не так інтенсивно, як у Лісостепу і на Поліссі – на 1 та 1.2 градуса за Цельсієм відповідно. Найбільше потепліло на Київщині, Сумщині та Житомирщині, найменше це торкнулося Закарпаття.

До речі, згідно угоди, текст якої прийняли за основу під час Рамкової кліматичної конференції ООН у 2015 році в Парижі, головним завданням людства є не допустити підвищення середньорічної  температури на планеті вище, ніж на 1,5 градуса, тому що при підвищенні її  на 2 градуси відбудеться повне розбалансування кліматичної системи.

А в Україні клімат нині теплішає навіть швидше, ніж у західних сусідів, хоча й  повільніше, ніж у північних. До слова, швидкість підвищення температури в нашій країні дещо випереджає середньосвітову.

Для продуктивності рослинництва з понад двадцяти кліматичних показників, які впливають на врожай, найбільше значення мають теплозабезпечення, вологозабезпечення, термічні умови холодного періоду та континентальність клімату.

Зміна клімату обумовлює зміну всіх цих показників, які між собою пов’язані. З 1989 року потепління в Україні відбувалося в основному за рахунок холодного періоду. Практично не було жодної дуже холодної зими, в той час як температура в літні місяці залишалася в межах норми. А з 2000 року починається стрімке, практично безперервне підвищення температури влітку. Це надзвичайно тривожна тенденція, бо тягне за собою не лише підвищення середньомісячних температур у липні і серпні, але і збільшення кількості днів з надзвичайно високими температурами — +35-40 градусів, при яких вже нічого не росте.

В Україні вже з’явилася нова термічна зона, якої в попереднє десятиліття ще не було. Вона знаходиться на теренах Херсонщини та південно-східних районів Миколаївської області. Практично в цій зоні вже формується субтропічний клімат (сухі субтропіки). У ній можна вирощувати надзвичайно теплолюбні рослини. Підвищення термічних ресурсів інших областей України дозволяє збільшити площі насаджень теплолюбних культур, скажімо, винограду. В цілому тривалість періоду,  що дозволяє вирощувати теплолюбні культури, в останні роки збільшилася в середньому на десять днів. При збереженні таких темпів потепління, що нині спостерігаємо, можливе збільшення цього періоду до двадцяти днів.

Варто зазначити, що за попередніми сценаріями або проекціями зміни клімату, які були оприлюднені у 90-х роках, прогнозувалося, що Україна до 2010 року стане набагато сухішою. Тобто зменшиться річна кількість опадів. На щастя, цей прогноз поки не збувся. Приблизно усереднена щорічна кількість опадів лишається на позначці 578 міліметрів. Однак при подальшому зростанні температури повітря ефективність цих опадів буде знижуватися – пришвидшуватиметься випаровування. Це загрожує посиленням посушливості.

До слова, зоною стійкого землеробства вважається та територія,  де річна середня кількість опадів не нижча за 700 міліметрів. Тобто нам для повного щастя і зараз не вистачає 150-200міліметрів води. Єдиною територією на сьогодні, яка завдяки опадам вважається зоною достатнього зволоження, залишається Полісся. Але через глобальне потепління цій кліматичній зоні в перспективі загрожує зникнення.

Крім того з підвищенням температури в теплий період відбувається поступове розширення зони з недостатнім зволоженням вегетаційного періоду. Частина Київщини і Чернігівщини вже зараз є територіями з недостатнім зволоженням вегетаційного періоду, а райони, позначені жовтим кольором, потребують епізодичних поливів. Тоді як в південних областях України зрошення потрібне на дев’яноста відсотках усіх площ.

Потепління клімату позитивно вплинуло хіба що на зимівлю озимих злакових культур. Відтак  українська основна культура  – озима пшениця почала менше вимерзати. За останні десять років – усього на 5-6%, що взагалі у межах природної зрідженості. До 1980 року цей показник в окремі роки становив 25-35 %.

Також сприяє врожайності зменшення континентальності клімату в Україні. Адже відомо, що найвищі врожаї збирають у країнах з невисокою континентальністю. В Україні цей показник знизився на 3-5 градусів за рахунок підвищення зимових температур.

Майбутнє нашого сільського господарства залежатиме від того, по якому сценарію розвиватиметься подальше потепління. Якщо принаймні в найближчі десять років спостерігатимемо збільшення кількості опадів, то врожайність зросте,  якщо зменшення – доведеться штучно зрошувати посіви або вдовольнятися куцими врожаями.

На щастя, допоки тенденцій щодо зменшення вологи в грунті не спостерігаємо. Але, на мою думку, українським аграріям вже зараз варто готуватися до більш посушливого клімату. Найімовірніше через десять років нас чекає саме такий сценарій.

Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here