Проблеми забур’яненості в овочівництві та садівництві

0
263

Серед факторів ризику, що визначають продуктивність овочевих культур і особливо їх якість, бур’яни займають чільне місце.

В сучасному землеробстві контролювання забур’яненості складає близько 50% всіх затрат на захист рослин. Така увага до даної проблеми обумовлена високою потенційною засміченістю ґрунтів, що забезпечує щорічне відтворення фактичної забур’яненості наших полів, та рівнем шкоди, яку спричиняє дана рослинність.

Надзвичайно важливо розуміти, що бур’яни є природною частиною будь-якого агрофітоценозу. Їх поява в посівах сільськогосподарських культур обумовлена об’єктивними законами формування і розвитку рослинного світу на нашій планеті. Жоден рослинний вид не може повністю використати можливості екологічного середовища в якому він існує, залишається значна кількість вільних екологічних ніш, які заповнюються саме бур’яновими видами. Це означає, що контролювання присутності бур’янів, при застосуванні протибур’янових заходів, має тимчасовий характер. Розуміння і знання надзвичайно складних взаємовідношень між культурними рослинами і дикоростучими видами (бур’янами), що входять до складу агрофітоценозу, дають можливість пошуку і застосування заходів впливу на дану рослинність, які з одного боку забезпечать якісне її контролювання, не будуть шкодити культурі  і, що надзвичайно важливо, не будуть суперечити природним законам.

При цьому необхідно розуміти, що співіснування сільськогосподарських культур з бур’янами носить далеко не однозначний характер. Не завжди присутність даної рослинності приносить шкоду для культури. Як свідчать наукові дослідження і практика, наявність відповідної кількості бур’янових рослин окремих видів не тільки не шкодить культурі, а навпаки – позитивно впливає на формування врожаю.   

Наслідки співіснування культурної рослинності і бур’янів в агрофітоценозах можуть бути різними, все залежить від кількості бур’янистих рослин в посівах, їх видового складу, тощо. Для визначення рівня впливу бур’янів в агрофітоценозах існує поняття порогів їх присутності, які визначають форми взаємовідносин рослин в агрофітоценозах. Основними формами взаємовідносин між бур’янами та культурою є співробітництво, нейтралізм і конкуренція.

Під порогом присутності розуміють кількість бур’янів, при якій суттєво змінюється характер їх впливу на ріст, розвиток і продуктивність культури (Косолап М.П., 2004р.). Розрізняють фітоценотичний і критичний пороги присутності, що характеризують біологічний вплив на культуру.

Фітоценотичний поріг відповідає рівню забур’яненості при якому між культурою і бур’янами встановлюється форма взаємовідносин «співробітництво», і спостерігається позитивний вплив бур’янів на культуру. Але дані взаємовідносини формуються тільки y випадку співіснування окремих культур і бур’янів при кількості, що не повинна перевищувати 5 шт/м2. За критичного порогу присутності формою співіснування є «нейтралізм», що також характеризується низькою присутністю бур’янового компонента в посівах. За даних умов вирощувана культура не відчуває негативного впливу з боку бур’янів і їх наявність не знижує урожайності. Надзвичайно важливо забезпечити контролювання присутності бур’янів на рівні, що визначає саме дані форми взаємовідношень, в початкові періоди вегетації вирощуваної культури. Орієнтуючись в екологічному середовищі свого існування культурні рослини закладають елементи продуктивності саме в початкові періоди вегетації. І наявність великої кількості сходів бур’янів в цей час передбачає майбутню жорстку конкуренцію за фактори життя і культура сама «програмує» зниження своєї майбутньої продуктивності. Це є основною причиною надійного захисту посіву від бур’янів на початку вегетації сільськогосподарських культур.

Найбільш поширеною формою взаємовідносин культурних рослин з бур’янами є «конкуренція». Вона виражається в першу чергу в боротьбі за фактори життя рослин: вологу, поживні речовини, сонячну енергію. Саме недобір культурними рослинами даних факторів в процесі формування врожаю призводить до зниження їх продуктивності. Конкуренцію, як форму взаємовідносин характеризують нормативні рівні забур’яненості, які називають порогами шкодочинності. Дані пороги відображають як біологічну так і технологічну шкоду від бур’янів. Розрізняють біологічний, господарський та економічний (ЕПШ) пороги шкодочинності. Для визначення доцільності застосування протибур’янових заходів як правило використовують показник ЕПШ, що характеризує рівень забур’яненості, при якому в сучасних умовах цін, проведення заходів контролю бур’янів є економічно доцільним.

Традиційно в сільськогосподарському виробництві відношення до бур’янистої рослинності носить відверто негативний характер. Це обумовлюється широким спектром причин, що визначають дане відношення. В першу чергу це зниження урожайності вирощуваних культур та їх якісних показників. Негативний вплив безпосередньо на культурні рослини виражається в «біологічній» шкоді від бур’янів. Біологічна шкода проявляється y пригніченні культурних рослин через обмеження в волозі, поживних речовинах, сонячній енергії; поширенні збудників хвороб і шкідників; негативному алелопатичному впливі за рахунок насичення ґрунту кореневими виділеннями окремих видів бур’янів; зниженні якості вирощеної продукції. Крім негативного впливу безпосередньо на культурні рослини бур’яни заважають самому процесу вирощування культур. Дана шкода носить назву «технологічна». На забур’янених полях ускладнюється виконання всіх агротехнічних заходів при вирощуванні будь-яких культур і, як наслідок,  знижується якість агротехніки, що негативно позначається на продуктивності культури. Відповідно, для виправлення такої ситуації, господар повинен проводити додаткові міроприємства і нести додаткові затрати на їх виконання, що підвищує вартість вирощування культур, знижує рентабельність виробництва. Наслідки присутності бур’янів, виражені в вартісних показниках визначають «економічну» шкоду, яка по суті є похідною від біологічних і технологічних проблем забур’яненості посівів.

Виходячи з вище сказаного слід розуміти наступне:

  • бур’яни є природною частиною агрофітоценозів, що заповнює вільний екологічний простір, який не може в повній мірі використати сільськогосподарська культура;
  • взаємовідносини культури і бур’янів формуються залежно від ступеня забур’яненості посівів, незначна кількість бур’янових рослин в агрофітоценозі може позитивно впливати на вирощувану культуру;
  • надзвичайно важливим є забезпечення належного контролю кількості бур’янів в посіві в початкові фази розвитку культури коли відбувається закладання майбутньої продуктивності рослин;
  • висока присутність бур’янів формує найбільш поширену форму взаємовідношень між культурою і бур’яновим компонентом агрофітоценозу – конкуренцію, що призводить до біологічної, технологічної та економічної шкоди.

М.Ф. Іванюк

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here