Протопчуться стежини і до ожини

0
64

Щоб мати уявлення про таку ягоду, як ожина, треба розуміти, що належить вона до сімейства розоцвітих, роду малини, підроду ожини. В природі існує багато дикорослих видів і форм синьо-сизої ягоди. Але батьківщиною майже всіх її сортів є Північна Америка, де багато видів ожини росте в природних умовах. Свого часу було помічено, що всі дикорослі представники цього виду рослин легко схрещуються між собою. А от культурні сорти ожини мають складніший родовід, зібравши в собі ознаки багатьох видів. В останні роки вітчизняні садівники дедалі частіше почали звертати увагу на цю культуру й не на жарт заповзялися працювати над тим, щоб ожина зайняла гідне місце серед ягід у промисловому виробництві України. Яким же сортам вони надають перевагу?

За характером росту пагонів, формою куща і способами розмноження ожину поділяють на дві основні групи: прямостояча (куманики) і повзуча, сланка, або витка (росяники).

Куманики на вигляд потужніші, з вертикальними або злегка спадаючими стеблами висотою до 3 м, які ніколи не вкорінюються верхівками. Їх дочірні рослини виростають з бруньок на коренях. Через свою біологію і морфологію куманики подібні до малини. Всі сорти кумаників здатні переносити морози до –20°С. У цю групу входять сорти: Честер, Блек сатин, Агавам, Полар, Натчез, Кіттатінні, Дарроу.

Росяники мають довгі виткі пагони з перпендикулярними плодовими гілочками, плоди яких більші, соковитіші і перевершують за своїми смаковими якостями ягоди прямостоячої ожини. Їх плодоношення більш раннє, врожайність вища, але є й «мінус» – невисока морозостійкість. Хоча є й винятки: при схрещуванні окремих видів росяників з малиною селекціонери отримали більш зимостійкі форми. До цієї групи зарахували сорти: Ізобільна, Техас, Торнлесс, Дойл, Валдо.

Селекціонери багатьох країн працюють над створенням нових продуктивних сортів ожини. На відміну від дикорослих видів ці сорти можуть плодоносити в більш ранні терміни, а період плодоношення у них розтягується на триваліший час.

У США вже введено в культуру не менше тридцяти промислових сортів ожини. Витрати на вирощування і збирання ягід швидко окупаються. Вирощують як виткі форми, так і прямостоячі. Витка (повзуча, сланка) ожина розпластує свої пагони по землі або по шпалері, раніше достигає.

До речі

Нині більшість промислової ожини вирощується у Північній Америці – понад 65 тисяч тонн. У Європі вирощують близько 47 тисяч тонн цієї ягоди. Європейським лідером у виробництві ожини є Сербія. На промислових плантаціях ожина вирощується також в Угорщині, Великобританії, Румунії, Польщі, Німеччині, Іспанії, Італії, Нідерландах та Хорватії.

Детальніший опис сортів

Честер – безколючковий, з напівсланкою формою куща (з довжиною стебел 2–3 метри), великоплідний, стійкий до основних хвороб і шкідників сорт ожини пізнього строку дозрівання. Ягоди солодкі, з невеликою кислинкою, масою від 5 до 8 г, які дозрівають в кінці липня або на початку серпня, транспортабельні. Врожайність 15–20 кг з куща. З недоліків: погано переносить затінення і посадку у сирих низинах, потрібне укриття на зиму.

Блек сатин – безколючковий сорт середнього терміну дозрівання з жорсткими, довгими (до 5 метрів) стеблами. Ягоди кисло-солодкого смаку, вагою близько 5 г, зібрані у великі китиці. Дозрівають у липні. Середня врожайність становить 10–15 кг, а при інтенсивній агротехніці – до 25 кг. У цього сорту невисока морозостійкість (витримує морози до –22ºС), і тому в більшості регіонів потрібне зимове укриття, а молоду поросль впродовж вегетації рекомендується притискати до землі і вирощувати в похилому положенні, щоб перед зимою було простіше вкривати. З недоліків: жорсткі пагони, які часто ламаються при нагинанні до землі; необхідно щороку вкривати на зиму; погана транспортабельність ягід.

Агавам – морозостійкий сорт ожини (внесений у Державний реєстр сортів, рекомендованих для вирощування в Україні). Пагони прямостоячі, потужні, негнучкі, з гострими колючками, висотою 2,5–3 метри. Посухостійкий і тіньовитривалий, витримує морози до –40º, тому укриття на зиму не обов’язкове, росте на будь-яких грунтах і взагалі дуже невибагливий. Урожайність 3–6 кг, іноді й до 10 кг з одного куща. Маса ягід 3–5 г, солодкого смаку, дозрівають у липні–серпні. Плодоношення триває не менше 15 років. З недоліків: дає багато порослі, яка швидко розповсюджується за межі ділянки.

Полар – морозостійка, безколючкова, рання, великоплідна садова ожина польської селекції. Стебла прямостоячі, до 2,5 м, міцні, без колючок. Воліє рости на сонечку, на дренованих суглинкових грунтах і не любить вогкі, перезволожені місця. Витримує морози до –30º. Урожайність 5–6 кг ягід з кожного куща. Ягоди дуже великі, масою 10–12 г, солодкі, починають достигати в липні, гарної транспортабельності. З недоліків: при нахилянні пагонів до землі можуть ламатися, тому робити цю процедуру треба починати заздалегідь, поки стебла не одерев’яніли.

Натчез – ранньостиглий, великоплідний, безколючковий, транспортабельний сорт ожини. Кущі напівпрямостоячі, пагони довжиною до трьох метрів. Урожайність до 20 кг з кожного куща. Ягоди дуже великі, масою 10–12 г, солодкого смаку, починають дозрівати вже у червні. З недоліків: низька зимостійкість, тому на зиму потребує укриття.

Кіттатінні – сорт-рекордсмен за кількістю ягід з однієї гілки (318 штук!). Кущі цього сорту потужні, пагони безколючкові, двохметрової довжини. Ягоди дуже великого розміру (до 15 г), подовжено-конічні, чорного кольору, відмінних смакових якостей (десертного кисло-солодкого смаку, до речі – не втрачають своїх смакових якостей у будь-яких переробках), дозрівають у кінці червня, добре транспортабельні. Урожайність більше 20 кг ягід з одного куща.

Дарроу – один з найкращих морозостійких без колючкових сортів ожини американської селекції. Кущ потужний, дуже врожайний, довжина пагонів 2,5–3 м. Ягоди великі, вагою 3,5–4 г, кисло-солодкі, довгастої форми. Сорт, як уже наголошувалося, дуже зимостійкий, витримує морози до –34°C, але вимогливий до світла, особливо на початку активного росту пагонів і при утворенні плодів.

Ізобільна – сорт, виведений Іваном Мічуріним ще у 1900 році шляхом відбору з сіянців ожини сорту Лукреція, отриманого у США. Один із найбільш зимостійких сортів, невимогливий до родючості грунту і добре плодоносить навіть там, де багато рослин не можуть успішно розвиватися. Кущ потужний, з довгими, дуже міцними сланкими пагонами, коренева система розташовується стисло і вглиб, майже не розростається у ширину, тому кущі можна саджати ущільнено. Ягоди чорно-блискучі, великі, довгасті, приємного кисло-солодкого смаку, кістянки досить великі. Плоди використовують для реалізації у свіжому вигляді та для переробки. При належному догляді дає хороші врожаї на одному й тому ж місці протягом 10–15 років (у плодоношення вступає на третій рік після посадки).

Техас – сорт середньопізнього терміну дозрівання, виведений Іваном Мічуріним шляхом відбору з сіянців американського малиново-ожинового гібрида Логанберрі. Кущ потужний, зайвих кореневих відростків не дає, пагони гнучкі, стеляться по землі. Сорт відрізняється рясною щорічною врожайністю: на родючих грунтах з куща отримували у середньому по 6 кг ягід (максимальні досягнення – 12кг). Ягоди щільні, малинового кольору, великі, масою до 10 г, своєрідного кисло-солодкого смаку, транспортабельні. Зазначу, що розмножувати цей сорт рекомендується шляхом укорінення верхівок однорічних пагонів – кущ розростається тільки за рахунок збільшення числа пагонів заміщення. Коренева система сорту дозволяє успішно, без зниження врожайності, вирощувати його на одному місці тривалий час – понад 15 років. Саме цей сорт рекомендовано для вирощування у промислових цілях. Призначений для споживання у свіжому вигляді та для переробки.

Торнлесс – безколючкова сланка ожина пізнього строку дозрівання з пагонами довжиною до 4 метрів. Ягоди з відмінними смаковими якостями, солодкі на смак, великі (масою 7–9 г), дозрівають у серпні. Середня врожайність – 10 кг з куща. Витримує зниження температури до 29 градусів, що для України є досить загрозливим і тому вимагає укриття. Під правильним укриттям чудово переносить зиму. Невимогливий до грунтів, але для отримання кращого результату потрібне грамотне підживлення.

Дойл – один із кращих сортів безколючкової ожини, який претендує на звання найврожайнішого сорту (документально підтверджена врожайність 5-7 відер ягід з одного куща!). Ягоди кисло-солодкі, масою 7–9 г, що дозрівають у середині серпня. Кущі напівпрямостоячі, з довгими (до 5–6 м) пагонами, які на зиму необхідно вкривати. Сорт легко переносить спеку і посуху. З недоліків: більше підходить для південних регіонів, бо у північних областях може не встигнути визріти.

 

Валдо – безколючковий сланкий сорт ожини середньораннього терміну дозрівання з компактними кущами (ідеально підходить для маленьких ділянок). Ягоди вагою 6–8 г мають приємний смак і аромат, починають дозрівати у першій декаді липня, але у жарку погоду на сонці можуть попектися. Врожайність 15–17 кг з одного куща. Зимостійкість середня, тому зимове укриття обов’язкове.

Отже, ожина досить перспективна ягідна культура. І тому впевнений, що у найближчі роки цю ягоду в Україні чекає велике майбутнє. Тож, шановні господарі-підприємці, якомога швидше «топчіть стежини» до вирощування ожини!

 

Андрій Навродський м.Корюківка

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here