Результати експерименту із саджанцями черешні

0
150

Культура черешні з  економічної точки зору має велике значення як на світовому рівні, так і в Україні. У Мелітопольському районі Запорізької області черешня є плодовою культурою із особливим економічним ефектом, зумовленим оптимальними умовами вирощування, зокрема з використанням її агробіологічного потенціалу.

За даними вчених, на піщаних і супіщаних ґрунтах півдня України кращими насіннєвими підщепами для черешні є  форми вишні магалебської, яка майже не пошкоджуються кокомікозом і за одну вегетацію підходить до окулірування. Ці позитивні якості підщепи обумовлюють широке використання її у розсадниках для вирощування саджанців черешні.

У розсадництві агрозаходи частіше продиктовані не біологічними особливостями культур та сортів, які розмножуються, а технічними  і організаційними можливостями їх застосування.

Серед високовартісних матеріально-технічних засобів не­значне застосування в агротехнологіях набули нові маловитратні резерви, зокрема регулятори росту (ретарданти, біостимулятори, антиоксиданти тощо). Вони включають комплекс біологічно активних речовин, що посилюють обмінні процеси в рослин­них організмах, підвищують їхню стійкість до несприятли­вих погодних умов, сприяють додатковому використанню закладеного в них потенціалу продуктивності та поліпшенню якості вирощеної продукції.

Антиоксиданти, регулюючи складні біохімічні процеси, не лише подовжують життя, а й розширюють межі адаптації. Під час з’ясування фізіологічних механізмів адаптації вияв­лена можливість за допомогою антиоксидантів підвищувати стійкість рослин до екстре­мальних умов. Перевагами регуляторів адаптації (антиоксидантів) перед низкою інших біологічно активних речо­вин є високий ефект за дуже низьких доз, відносно невелика вартість, нетоксичність.

Загальноприйнята технологія вирощування саджанців черешні, що застосовується у розсадниках, вимагає трьох років. За цей час утворюється міцна розвинена коренева система, яка пошкоджується при викопуванні, і це, як наслідок, призведе до погіршення приживання дерев у саду.

Таким чином, враховуючи попит, високу ціну саджанців кісточкових та строки догляду за ними, була поставлена мета забезпечити вирощування саджанців черешні у розсаднику за два роки при використанні біологічних особливостей підщепи вишні магалебської та культури черешні, раціональних агрозаходів,  грунтово-кліматичних умов степової зони Півдня України.

Умови та методика проведення дослідження

Для досягнення мети при закладанні одного поля розсадника ми провели відбір підщеп вишні магалебської діаметром 10 мм; строк закладання – восени; строки окулірування, які досліджувались 13, 20, 27 червня, 1 липня з обробкою вічок АКМ (антиоксидантним комплексом) з використанням прилипачів: гідрогеля мілкої фракції та ПЕГ (поліетиленгліколя).

Дослідження проводилися в умовах науково-дослідної ділянки Таврійського державного агротехнологічного університету, яка межує з селищем Зелене Мелітопольського району Запорізької області.  Легкий гранулометричний склад ґрунту (чорнозем південний, солонцюватий, супіщаний) завдяки своїм фізичним властивостям (висока теплопровідність) сприяв ранньому прогріванню і раннім строкам початку вегетації.

Була використана композиція, що має комплекс біологічно активних речовин,  розроблена доктором с.-г. наук професором ТДАТУ В.В.Калиткою. Вона складається із іонолу та  диметилсульфоксиду. На високому агрофоні даний комплекс із прилипачами набуває значного синергічного ефекту щодо впливу на проростання вічок та подальший ріст саджанців у рік проведення окулірування.

Досліди проводились на підщепі вишні магалебської, а в  якості прищепи використовували сорти черешні Крупноплідна, Сказка, Талісман. Вічка черешні  у період окулірування обробляли препаратом АКМ з концентрацією 3,3 г/л розчину з використанням прилипачів гідрогелю та ПЕГ способом миттєвого занурення у розчин АКМ, спосіб окулірування у Т-образний розріз. Контроль без обробки вічок.

Схема садіння – 80х15 см. Розпушення міжрядь вручну. Проводили два кореневих підживлення  нітроамофоскою та три позакореневих добривом, що містить %: N-36,3; MgO-4,3; Mn-1,35; Cu-0,27; Fe-0,027; B-0,027; Zn-0,013; Mo-0,0067.

У період проведення окулірування середньомісячна температура перевищувала показники середньобагаторічної  на + 7,5 0С, а кількість опадів була меншою на 30% порівняно із середніми багаторічними даними.

Застосування краплинного зрошення у досліді забезпечувало підтримання вологості грунту протягом вегетації на рівні 80% НВ, що позитивно вплинуло на процеси приживлювання та проростання вічок черешні.

 

Результати досліду

Вічка черешні, заокульовані 13 червня на підщепі вишні магалебської, через 14 діб почали відростати. До речі, 13–14 червня – пік найвищої активності росту сортів черешні. Решта строків окулірування (20, 27 червня та 1 липня) не мали бажаного результату.    

Аналіз експериментальних даних свідчить, що приживлювання вічок у першому полі розсадника не залежала від сортів, а відрізнялась за варіантами досліду. Цей показник на контрольному варіанті  був  на рівні 32%, тоді як варіант з використанням АКМ з гідрогелем – 78%, а з використанням АКМ з ПЕГ – 55%. Одним із важливих показників якості садивного матеріалу є діаметр штамбу та висота однорічних саджанців. Встановлено, що  залежно від варіантів досліду  сила росту однорічних саджанців варіювала.

Так, у варіанті АКМ з гідрогелем висота саджанців складала від 90 до 125 см, з діаметром штамба у межах 11,0 – 15,0 мм. Встановлена достовірна різниця росту саджанців у висоту у  варіанті АКМ з прилипачем ПЕГ, яка дорівнювала 45–60 см з діаметром штамбу в середньому 10,5 мм. На контрольному  варіанті  вічка сортів черешні,  що прижилися,  були у фазі зеленого конусу та розетки до осені.

Нашими дослідженнями встановлено, що для отримання саджанців черешні у першому полі розсадника, у ранньо-літній строк окулірування в зоні Південного Степу України доцільно застосовувати препарат АКМ з гідрогелем для стимулювання росту вічок, що дозволить більш раціонально використовувати площі зрошуваних земель і значно підвищити вихід однорічних саджанців з одного гектара у рік окулірування.

 Використання системи запропонованих  агрозаходів у зрошуваних умовах дозволило отримати з одного гектару 35,5 тисячі штук однорічних саджанців першого сорту. Тоді як використання ПЕГ забезпечило отримання саджанців тільки другого сорту, тобто нестандарту.

 Восени стандартні  саджанці варіанту використання АКМ з гідрогелем були висаджені в промисловий сад, мали задовільні показники перезимівлі та вегетації у наступному році.

 

Г.В. Нінова,  к.с.-г.н., доцент кафедри плодоовочівництва, виноградарства та біохімії Таврійського державного агротехнологічного університету

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here