Ринок переробленої плодової продукцiї – загальна характеристика

0
111807

Загальна характеристика. В Україні значна частина плодів при доведенні її до споживача підлягає промисловій переробці. З розвитком матеріально-технічної бази обсяги переробки і випуску кінцевої продукції зростають. Крім промислових підприємств, переробку плодів налагоджують безпосередньо її виробники. Це зумовлено тим, що значна частина зібраних плодів не відповідає вимогам стандартів для реалізації у свіжому вигляді, але, разом з тим, придатна для промислової переробки. Крім того, у роки зі значним урожаєм важко продаються навіть відповідні стандартам свіжі плоди. А при майже цілковитій відсутності газосховищ це, зазвичай, призводить до швидкого псування продукції та непридатності для споживання у свіжому вигляді.

Регіональна переробка. Серед основних регіонів України, в яких знайшла розвиток промислова переробка плодів, слід відзначити Вінницьку, Київську та Львівську області, на частку яких припадало 78,3% або ж 52,8 тис. т придбаної для промислової переробки сировини у сільськогосподарських підприємств. В цілому, з врахуванням сировини сільськогосподарських підприємств, господарств населення та її імпорту найбільше плодових соків, нектарів вироблялося у Миколаївській, Дніпропетровській та Одеській областях – до 80%, або близько 900 тис. т (в т.ч. овочевих соків), а ось джемів, желе, пюре та пасти – у Вінницькій та Миколаївській областях – до 70%, або 60-70 тис. т. Нині в секторі переробки плодової продукції функціонує близько 600 підприємств, однак найвагоміша частка у пропозиції на ринку у 35-45.  Зауважимо, що виробництво плодопереробної продукції найбільше концентрується в областях, де зосереджуються плодопереробні підприємства. Наприклад, ЗАТ «Вознесенський консервний завод» (Миколаївська обл.), ВАТ «Богуславський консервний завод (Київська обл.), ТОВ «Аграна Фрут Україна», ДПП ВАТ «Вінніфрут», ТОВ «Вінницький консервний завод» (Вінницька обл.), ТОВ «Укргоріхпром» (Одеська обл.), ТОВ «Волочиський консервний завод» (Хмельницька обл.) та інші. Серед плодових консервів найбільшу частку займає пюре, виробництво якого переважно зосереджене в ТОВ «Аграна Фрут Україна» та «Сандора». А найбільшими виробниками джему, конфітюру та повидла вважаються ПрАТ «Могилів-Подільський консервний завод» (Вінницька обл.), ТОВ «Тотал», «Сардонікс» (Дніпропетровська обл.).

Торгівля. Загалом у 2012-2016 рр. сільськогосподарськими підприємствами на сировинні цілі реалізовано переробним підприємствам 23-26% (56,2-79,2 тис. т) від загальних обсягів продажу свіжих плодів, з них: плодів зерняткових культур – 84-99% (50,0-77,0 тис. т) та кісточкових – 1-16% (0,8-11,0 тис. т) (рис. 2). При чому, у 2016 р. обсяги реалізації плодів зменшилися порівняно з 2012 р. на 22%. Відзначимо, що найбільші обсяги закупівель сировини у переробних підприємствах припадають на плоди зерняткових культур, як правило, яблук. Це зумовлено кількома чинниками: найвищим серед плодів обсягом вітчизняного виробництва, імпорту, відносно низькими закупівельними цінами та тривалим строком їхнього зберігання, різнобічністю способів промислової переробки.

За розрахунками, від господарств населення на промислову переробку надходило у 2012-2016 рр. близько 10% (106,6-124,0 тис. т) вирощених плодів. Найчастіше закупівля у населення плодів на переробку відбувається за цінами значно нижчими ринкових. Наприклад, у 2016 р. в господарствах населення Полтавської області невідсортовані яблука придбавалися для виготовлення соку за ціною до 1,00 грн за 1 кг, тоді як середня закупівельна ціна у сільськогосподарських підприємств становила 5,00 грн/кг.

Рівень самозабезпечення вітчизняного ринку у сировинній продукції садівництва становить – 72-92% (табл.). На внутрішній ринок ззовні надходять переважно сушені плоди – це курага, чорнослив, яблука, персики, груші, суміші горіхів та сушених плодів, фруктові салати з сухофруктів тощо – у 2016 р. 90% (20,9 тис. т в перерахунку на свіжу продукцію), що в 3 рази більше, ніж у 2012 р. До речі, вони є найменш вибагливими до умов зберігання. Основними країнами-імпортерами є Туреччина та Узбекистан, які в 2016 р. забезпечили 75% (15,6 тис. т) надходжень сушеної плодової продукції.