Системи обробітку грунту – основа надійного контролювання забур’яненості майбутніх посівів овочевих культур

0
96

Надзвичайно швидко збігають літні дні. В копіткій і напруженій праці пролітають вони  в садоводів і овочівників. Саме зараз іде гаряча пора збирання та реалізації вирощеної продукції. Але, поряд з цим, прийшов час закладати «фундамент» майбутніх врожаїв наступного року. Надійний контроль забур’яненості майбутніх посівів забезпечується системою протибур’янових заходів, які повинні цілеспрямовано запроваджуватись, починаючи від збирання попередника.

Традиційно важливою ланкою сучасних систем землеробства, що визначає агротехнічний комплекс заходів вирощування сільськогосподарських культур, є система обробітку ґрунту під культури сівозміни. Поряд із завданнями створення сприятливих ґрунтових умов, що включає оптимізацію водного, повітряного та поживного режимів ґрунту, обробіток є надзвичайно ефективним заходом впливу на бур’янову рослинність агроценозу. В землеробстві комплекс заходів обробітку ґрунту розглядається як основа в забезпеченні якісного захисту посівів від бур’янів. Інші заходи, в тому числі хімічні, біологічні та ін., повинні виконувати страхову роль. Це, в першу чергу, дає можливість отримувати якісну і безпечну для споживача продукцію. Особливо це важливо в овочівництві, ягідництві і садівництві. Правильно сформована, вчасно і якісно виконана система заходів обробітку ґрунту є надійною запорукою отримання високих врожаїв плодоовочевої продукції, що відповідають сучасним стандартам її якісних показників.

Найбільше навантаження в створенні майбутніх оптимальних умов для росту і розвитку культурних рослин несе система основного обробітку ґрунту. Дана система передбачає виконання основного (найглибшого під культуру) заходу обробітку, що покладено в основу назви самої системи. Вона здатна вирішувати на 60–70% проблему майбутньої фактичної забур’яненості вирощуваних культур. Протибур’янова ефективність даної системи безпосередньо залежить від правильності її вибору, вчасності і якості виконання заходів обробітку ґрунту.

Землеробською практикою і науковими дослідженнями розроблений ряд ефективних методів, що забезпечують належне виконання завдань по захисту посівів від бур’янів. Найбільш популярними є методи: провокації, виснаження, удушення та ін. Саме вони покладені в основу різних систем зяблевого обробітку ґрунту. Виходячи з цього, вибір системи повинен ґрунтуватись на наступних факторах: час збирання попередника, тип забур’яненості та ґрунтових умов поля, біології наступної культури, технічних та економічних можливостей господарства тощо. Серед даного переліку факторів пріоритетними є час збирання попередника та тип забур’яненості поля. Чим раніше культура звільнить поле, тим більше часу є на проведення обробітків і, відповідно, на виконання тих завдань, які дані обробітки повинні забезпечити.

Залежно від вищенаведених умов, система основного обробітку ґрунту (її ще називають зяблевою, обробіток на зиму, «на зяб», тобто в літнє-осінній період) може бути: класичною (звичайною), напівпаровою і поліпшеною (або пошаровою).

Система класичного зяблевого обробітку, як правило, застосовується в умовах, коли поле відносно чисте від бур’янів, та при пізньому збиранні культури, що займає поле. Завданням даної системи є збереження вологи в ґрунті, підрізання пожнивних решток, провокація до проростання насіння бур’янів, що осипалось з материнських рослин на поверхню ґрунту, і подальше знищення пророслих бур’янів. Дана система включає виконання наступних заходів обробітку ґрунту: лущення або дискування на 6–8 см та основний обробіток на рекомендовану під культуру глибину або на глибину орного шару.

Лущення або дискування необхідно провести відразу після збирання попередника (розриву в часі не повинно бути, оскільки це призводить до значних втрат вологи, що є надзвичайно небажаним, особливо за сучасних погодних умов). Глибина даного обробітку дає можливість якісно підрізати залишки попередника та бур’янів і заробити в 6–8 см шар їх насіння, що створює сприятливі умови для його проростання (основна маса насіння бур’янів проростає саме з даної глибини). Основний обробіток, як правило, це оранка, проводиться при масовій появі сходів бур’янів. Протибур’яновий ефект одного обробітку в цей час триває, залежно від зволоження, 15–20 днів. Глибина оранки під овочеві культури повинна бути не менше 24 см або на глибину орного шару. Це забезпечить очищення верхнього шару ґрунту від бур’янів, а також якісну заробку пожнивних решток та органічних добрив, які можуть вноситись перед виконанням основного обробітку.

Система напівпарового зяблевого обробітку запроваджується в умовах достатнього зволоження при малорічному типі забур’янення. Протибур’яновий ефект даної системи базується на створенні сприятливих умов для проростання насіння бур’янів і подальшого знищення сходів майбутніми обробітками. Дана система основного обробітку ґрунту включає наступні заходи: лущення стерні або дискування на 6–8 см, основний обробіток на глибину, рекомендовану під культуру, та поверхневі обробітки, кількість і глибина яких визначається ґрунтовими умовами та станом забур’яненості поля.

Як і за класичної системи, обробітки починаємо відразу після збирання попередника. Після дискування, при масовій появі сходів бур’янів проводиться оранка в агрегаті з боронами або з кільчасто-шпоровим котком (залежно від стану ґрунту). Поверхня поля повинна бути вирівняна, а ґрунт мати дрібно-грудочкувату структуру. Такі умови є сприятливими для проростання насіння бур’янів, яке в результаті перевертання скиби при оранці було переміщене в верхній горизонт обробленого шару. Після його проростання, залежно від умов конкретного поля, проводяться один або кілька поверхневих обробітків. Їх кількість залежить від стану ґрунту, забур’яненості поля та погодних умов.

Першим заходом обробітку після оранки, як правило, є культивація на глибину до 10 см. Виконується вона через 2–2,5 тижні при масовій появі сходів бур’янів. Наступними обробітками може бути боронування, при необхідності повторна культивація. Боронування, залежно від ґрунтових умов,  проводять важкими або середніми боронами на глибину 4–6 см, коли бур’яни знаходяться у фазі «білої ниточки». Технічна ефективність даного заходу в цей період досягає 80%. Культивація проводиться, коли пророслі бур’яни знаходяться в більш пізніх фазах розвитку, після проходження дощів і запливання ґрунту. В таких умовах боронування не забезпечить належної ефективності. Глибина повторних культивацій визначається конкретними умовами, але не повинна переважати попередню, оскільки це призводить до збільшення втрат вологи в обробленому шарі ґрунту.

Своєчасне і якісне виконання системи напівпарового обробітку забезпечує якісне очищення посівного шару ґрунту від схожого насіння бур’янів, що є надійною запорукою якісного їх контролювання в гербокритичний період вегетації овочевих культур.

 

Танчик С.П., Косолап М.П., Іванюк М.Ф., Національний університет біоресурсів і природокористування України, кафедра землеробства та гербології

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here