Сортова різноманітність кропу

0
123

Свіжа зелень завжди користується попитом, особливо кріп. У нашій країні багато городників самостійно вирощують цю рослину. Її вживають у свіжому вигляді, сушать, заморожують і солять. Вона багата вітамінами, органічними кислотами, зміцнює організм і допомагає нормалізувати тиск.

У листі кропу містяться вітаміни В1, В2, С, РР, Р, каротин, фолієва кислота, а також солі заліза, кальцію і фосфору. Цей склад свідчить про те, що кріп корисний для зору і шкіри, захищає організм від інфекцій, зміцнює нервову систему, допомагає впоратися з безсонням, позбавляє від проблем із волоссям і шкірою. Кріп широко використовують у народній медицині і косметології як протизапальний засіб. А насіння кропу містить унікальний склад, що включає 14 мікроелементів і біоактивні речовини. Причому вміст корисних складових у насінні набагато більший, ніж у листі.

Вирощування та догляд у відкритому грунті

Кріп – невибаглива до умов вирощування рослина. Насіння його добре перезимовує у грунті і рано навесні сходить. Весняні приморозки іноді пошкоджують молоді рослини. Щоб мати рясне й запашне листя кропу, його вирощують на родючому, пухкому, помірно вологому грунті, прогрітому до 10 С0. Зазвичай це трапляється в квітні. Весняний урожай — самий ароматний. Тому перед тим, як сіяти, потрібно промити насіння у тканинному мішечку виключно в гарячій воді для того, щоб змити ефірну олію, яка перешкоджає надходженню вологи до зародку і перешкоджає швидкому проростанню насіння. Кріп проростає через 7-10 днів. Для порівняння: сходи сухого насіння з’являються через 2-3 тижні. Якщо залишилося насіння з минулих посівів, то його потрібно перевірити. Для цього треба взяти небагато насіння і загорнути його у вологу тканину, яку потрібно скласти в кілька шарів. Щоб уникнути підсихання тканини з насінням, необхідно помістити її у посудину і накрити поліетиленом. За потреби додавати по краплині воду. Якщо насінини проростуть, тоді можна їх висівати.

Свіжий посівний матеріал також можна відрізнити по аромату. У насінні кропу багато ефірних олій, які з часом випаровуються. Чим довше зберігається насіння, тим менш інтенсивний аромат. Під час осінньої оранки в грунт потрібно внести перегній. Пару кілограмів на один квадратний метр. Якщо перегною немає, можна взяти розведений коров’як у співвідношенні один до десяти. Безпосередньо перед посівом в грунт не можна удобрювати органікою. Велика її кількість негативно позначається на соковитих якостях рослин. Сіють кріп якнайраніше весною сівалками або вручну. При значній площі міжряддя повинно бути 45 см, щоб зробити можливим механізований міжрядний обробіток, а на невеликих ділянках — 30-35 см. Після появи сходів, коли рослини трохи підростуть, їх поступово проривають, використовуючи вирвані рослини на зелень. Щоб мати протягом усього літнього сезону свіжу зелень кропу, його сіють два-три рази через 15-20 днів.

У зрошуваних умовах кріп сіють дво-трирядковими стрічками з відстанню між стрічками 60 см, а між рядками в стрічці — 20-25 см. Глибина загортання насіння 2-2,5 см. Норма висіву при вирощуванні на свіжу зелень 25 кг/га, при вирощуванні на стебла для соління — 15 кг/га.

Кріп можна сіяти також під зиму, перед настанням сталих осінніх приморозків. Норму висіву при підзимній сівбі збільшують на 15-20 %. Також у зимовий час кріп можна вирощувати в теплицях або на підвіконні. Ця культура добре почувається у таких умовах.

Перед тим, як сіяти кріп, грунт не можна вапнувати, оскільки потім рослина набуде червоного забарвлення. Культура також не переносить кислих і важких глинистих грунтів. Не рекомендовано висівати кріп у затінених місцях тому, що в майбутньому рослина буде блідою і видовженої форми. Не можна пересушувати грунт, щоб кріп рано не зацвів. Кріп любить вологу, тому грунт потрібно постійно зволожувати.

З кропу споживають молоде зелене листя та стебла як запашну приправу до найрізноманітніших страв. Крім того, свіжий і сушений кріп додають як обов’язкову приправу при солінні огірків, помідорів і в різні маринади, консерви та в суміші сушених овочів. Насіння кропу особливо багате на ефірні олії, тому застосовується в парфумерній, кондитерській і хлібопекарській промисловості, а також у фармакології, медицині і миловарінні.

У відкритому грунті кріп доцільно сіяти як проміжну культуру між цибулевими рослинами, огірками, кабачками, коренеплодами, а також використовувати під кріп площі, звільнені з-під ранніх овочів. Кращими попередниками для кропу є томати, капуста, огірки. Не рекомендується висівати кріп після петрушки, селери, моркви та інших представників сімейства зонтичних. Для соління кріп збирають після цвітіння. Для цього рослини зрізають під корені, в’яжуть у пучки і просушують на сонці або в сухих провітрюваних приміщеннях.

Особливості вирощування в закритому грунті

Кріп можна вирощувати в теплиці, парнику, у приміщенні з системним опаленням, на стелажі зі штучним підсвічуванням і навіть на балконі і сонячному підвіконні. Дуже важливо забезпечити рослини живильним грунтом, необхідною температурою та світлом. А також знати, як правильно поливати сходи кропу. У темряві рослини стають млявими і витягнутими. Це негативно позначиться на смакових якостях.

Коренева система у рослин досить велика, тому потрібні ємкості не менш 25 см висотою, заповнені пухкими і не кислими родючими грунтами. Для цих цілей підходить суміш дернової землі з торфом (4:1). Ємкості, в яких буде вирощуватися кріп, потрібно дезінфікувати. Краще це робити окропом, оскільки він знизить ризик появи грибкових та інших захворювань Якщо теплиці обігріваються і обладнані додатковим освітленням, то кріп можна вирощувати цілий рік. У теплицях і парниках на сонячному обігріві кріп висівають із квітня, на один квадратний метр — 20-25 г насіння. Щоб отримати одночасні сходи, потрібно замочити насіння у теплій воді на добу. Глибина висіву 2-3 см, відстань між рядами 30-40 см. Поливати рослини потрібно помірно теплою або літньою водою і ні в якому разі холодною. Бо від різкого перепаду температури рослини можуть загинути.

З моменту появи перших паростків культури проводиться проріджування. Це дозволить досягти високого врожаю. Разом із цим слід видаляти всі бур’яни на грядках. Якщо цього не робити, врожайність кропу може помітно знизитись.

Кріп — це найстаріша лікувальна рослина і доступна приправа. Вирощування його не вимагає великих фінансових витрат. Він невибагливий, має безліч сортів для будь-якого регіону. Адже далеко не від кожного сорту вдається отримати пишну і пахучу зелень із відмінними смаковими якостями. Сорти кропу можуть відрізнятися за формою листя, розетки, висотою куща та забарвленням. Класифікація за термінами дозрівання допоможе краще орієнтуватися в сортах, щоб можна було збирати урожай зелені протягом усього сезону.

Ранньостиглі сорти кропу

Аврора – високоврожайний сорт із ніжним ароматним листям, маслянистий, багатий на вітаміни і ефірні олії. Зрілі рослини з квітконосами використовують при консервуванні та солінні. Сорт стійкий до такої хвороби, як борошниста роса. Лист коротко-черешковий, темно-зелений, середнього розміру. Висока ароматичність. Смакові якості відмінні. Врожайність 2-2,5 кг/м2.

Грибовський – мабуть, найпопулярніший сорт серед городників. Невимогливий до погодних умов. Чудово підходить для вирощування у відкритому і закритому грунті. Утворює гарну зелень, стійкий до хвороб. Має інтенсивний аромат і гарні смакові якості. Листя забарвлене в темно-зелений колір, розетка напіврозлога середньої величини. Використовується для споживання у свіжому вигляді і для консервування.

Далекий – сорт ранньостиглий, розетка висотою 21-25 см. Лист середній, зелений зі слабким восковим нальотом довжиною 12 см, шириною 11 см, черешок 3 см. Смак хороший, ароматичність слабка. Врожайність 2-2,5 кг/м. Цінність сорту – висока врожайність, прискорене формування зелені, стійкість до вилягання.

Середньостиглі сорти кропу

Сорт Кущистий відноситься до багатолистового типу, збирати з нього урожай можна неодноразово. Цей сорт вважається одним із найкращих для отримання високоякісної зелені у великих обсягах. Сильно розсічене листя дуже ароматне, соковите й ніжне, хороше яку свіжому вигляді, так і в сушеному.

Сорт Лісногородський. Урожайність 25-30 т/га. Розетка прямостояча, злегка розлога. Дуже ароматний, дає хороший урожай в осінній період. Листя велике, темно-зелене, зі слабким восковим нальотом. Стійкий до хвороб та шкідників. Особливість цього сорту полягає в тому, що навіть восени можна продовжувати зрізання зелені, а в його листі міститься велика кількість провітаміну А і вітаміну С.

Рясно листовий – сорт універсального використання. Велике, потужне, темне листя. Кріп володіє чудовими товарними якостями, його листя соковите, ніжне й ароматне. Хороший у свіжому вигляді, придатний для засолювання та маринування. Можливі багаторазові посіви протягом весни і літа, а також в підзимовий період.

Пізньостиглі сорти

Сорт Алігатор дає великий урожай свіжої зелені. Його можна вирощувати як у теплицях, так і у відкритому грунті, збираючи урожай кілька разів за сезон. Розетка піднесена, листя зелене із сизуватим відтінком. Зонтики з’являються лише до кінця літа.

Ділл – це голландський сорт, який відрізняється великою кількістю пишної, якісної і ароматної зелені і здатний рости у будь-яких умовах. Висота рослини сягає 150 см. Стрілка з’являється пізніше, ніж у інших сортів. Придатний до заморожування і сушіння.

Кибрай – пізньостиглий сорт кропу з періодом до технічної стиглості 40 – 45 днів, урожайність 2,8-3,5кг/м2, довго залишається зеленим, але теплолюбний. Відрізняється чималою кількістю великого, ніжного, темно- зеленого листя. Розетка у рослин велика, напівприпіднята, досягає у висоту 40 см. Багатий на ефірні олії і мінеральні солі.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here