Створення вільних ділянок під насадженнями картоплі

0
66

Хоча Україна є четвертим за обсягами виробником картоплі у світі (минулорічний врожай становив 22,2 млн. тонн), її експорт склав лише 17,7 тис. тонн. Бульба продавалась в основному у Білорусь, Молдову і Азербайджан. Результат міг би бути набагато кращим, якби вітчизняні картоплярі активніше ініціювали встановлення вільних від карантинних організмів ділянок виробництва, що є справою добровільною. Адже щоб продавати українську картоплю за кордон, треба уважно поставитися до фітосанітарних вимог та норм країн-імпортерів.

Україна є членом низки міжнародних організацій, які регулюють питання карантину рослин. Членство у них дає право як імпортувати, так і експортувати продукти рослинного походження. При цьому кожна країна  захищає свою територію від занесення карантинних організмів, які можуть зашкодити її рослинницькій галузі, зазвичай має власний перелік норм та директив. В основному це стосується раку картоплі, кільцевої та бурої гнилей, низки нематодних захворювань. Тож для  повноцінного експорту ми повинні встановити вільні ділянки та провадити державний контроль так само, як це відбувається у інших країнах, які хочуть експортувати картоплю.

В Україні фахівці Держпродспоживслужби зіткнулися з тим, що далеко не всі виробники картоплі обізнані з  процедурою встановлення ділянки, вільної від карантинних організмів, хоча якщо чітко розуміти алгоритм,  вона не буде складною.

(БЛОК) З вимогами країн світу щодо експорту можна ознайомитися на сайтах Держпродспоживслужби і Міжнародної конвенції захисту рослин.

Труднощі можуть виникнути через те, що не всі країни  вчасно нотифікують або повідомляють про зміну «правил гри» у фітосанітарії, що може суттєво ускладнити роботу і експорт. Як це трапилося у випадку з країнами Євразійського  Союзу, де з першого липня  минулого року набрали  чинності рішення № 157 – про єдині фітосанітарні вимоги, № 158 – щодо переліку карантинних організмів та № 159 – про здійснення фітосанітарного контролю на цій території. Рішення №157 не було вчасно нотифіковане через Світову організацію торгівлі, тож інформація надійшла до Держпродспоживслужби, коли сезон-2017 був у розпалі і ми не встигли у повному обсязі провести встановлення вільних ділянок, а українські виробники отримати дозвільну документацію.

Складність процесу може полягати й у тому, що країна-імпортер матиме у списку «нестандартні» карантинні організми і тому доведеться гармонізувати українське законодавство. Наприклад, кільцева гниль, яка в Україні не належить до карантинних організмів, у країнах Євросоюзу вважається  недопустимим захворюванням.

Що стосується картоплі для свіжого ринку, то згідно вимог Євросоюзу існує вісім карантинних організмів. Причому їх не має бути як при вирощуванні, так і при транспортуванні картоплі.

Якщо говорити про насіннєву бульбу, то перелік карантинних організмів  розширюється до 19 позицій.

Позначки А1 свідчать, що Україна вважається вільною від цих організмів, але повністю впевнитися можна тільки після обстеження. Адже були випадки, коли знаходили карантинні організми там, де їх не мало б бути. Позначки А-2 говорять, що ці організми присутні на незначних площах в Україні. Також у таблицях вказано, які види діагностики мають застосовуватись під час вирощування картоплі.

В Україні уже існує близько 7000 га вільних ділянок –  під зерновими культурами та садами, проте під картоплею поки що жодної не зареєстровано.

Є процедура, коли країна-імпортер вірить на слово закордонному постачальнику картоплі, а є й такі партнери, які приїжджають з інспекцією і перевіряють ділянки на наявність шкідливих організмів. Але в будь-якому випадку, якщо спробувати обдурити закордонного партнера і це виявлять, то закриють імпорт не тільки горе-господарнику, а й цілій галузі країни. Такі випадки теж траплялися.  

Етапи створення ділянки

Процедуру встановлення статусу місця виробництва, вільного від регульованих шкідливих організмів, можна умовно розділити на п’ять етапів.  

Перший етап

Виробнику потрібно скласти лист завчасного повідомлення про бажання встановлення вільної ділянки. У листі треба вказати назву господарства, локацію, кількість місць виробництва, площу бажаної карантинної ділянки, назву культури і карантинного організму, від якого планується зробити ділянку вільною. Цей попередній лист треба переслати до територіальних органів Держпродспоживслужби.

Другий етап

Необхідно оформити офіційну заяву виробника до начальника Головного управління Держпродспоживслужби. У додатковій інформації до заяви вказується назва шкідливих організмів, вільними від яких планується встановити місце виробництва або виробничу ділянку. У випадку відсутності реєстрації виробника можна паралельно звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби, аби вас зареєстрували.

Третій етап

Обстеження відповідної території в межах зони (ареалу) входить до переліку платних послуг, які надаються головними управліннями Держпродспоживслужби. Ціна фітосанітарної експертизи при встановленні чи підтриманні статусу вільної ділянки становить 1543 або 1277 грн. за 1 га обстеження (залежно від того, насіннєва картопля чи товарна).

Обстеження проводяться державним фітосанітарним інспектором у десятиденний термін після подачі офіційної заяви. Інспектор обстежує поля, відбирає зразки та направляє їх на експертизу. Під час вегетації інспектор три рази може проводити інспектування визначеної ділянки поля. Після експертизи визначається фітосанітарний стан місця виробництва – є певний організм чи немає. Якщо немає, то йому присвоюється статус вільної ділянки.

Четвертий етап

За результатами перевірки протягом п’яти робочих днів Держпродспоживслужба видає наказ про встановлення, позбавлення або поновлення статусу вільної ділянки. У разі виявлення серйозних порушень або помилок у документах компанія може отримати повідомлення про неможливість встановлення офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, і оскаржити рішення у суді.

У період вегетації культурних рослин кожні півроку проводиться обстеження на місці виробництва або виробничій ділянці, на яких офіційно встановлено та підтримується статус вільних від регульованих шкідливих організмів. Якщо вільна ділянка встановлена і вона підтримується, то карантинний сертифікат для переміщення видається без аналізу.  

П’ятий етап

Треба підтримувати статус місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів. Виробник повинен відокремити межі місця виробництва або виробничої ділянки табличними знаками, обстежувати їх як візуально, так і за допомогою феромонних пасток, не рідше одного разу на рік проводити фітосанітарні заходи для знезараження складів. Потрібно бути відповідальним і заносити до спеціального журналу інформацію про фітосанітарний стан посівів, рослин або продукції, яка вивозиться та ввозиться з місця виробництва або виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів.

Наостанок Держпродспоживслужба видає сертифікат про те, що ділянка відповідає вимогам країни імпорту, а товар до пункту призначення є вільним від мікроорганізмів.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі сертифікату є невідповідність вимогам застосування фітосанітарних заходів, виявлення зараження відповідно до вимог країни імпорту, відсутність реєстрації суб’єкта господарювання.

 

Вадим Чайковський, заступник головного фітосанітарного інспектора України  

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here