Вирощуймо кизил

0
90

Кизил – перспективна, відносно нова і мало поширена культура, яка  стрімко розвивається на теренах нашої країни. Підтвердженням цього є  масштабні промислові кизилові сади, серед яких один з найбільших в Європі, який знаходиться в Запорізькій області (загальна площа – близько 16 га). Серед основних переваг даної культури над іншими є:  відсутність періодичності плодоношення; висока врожайність; тривалість продуктивного періоду; висока біологічна цінність плодів; невибагливість до вирощування; мінімальна обробка пестицидами. Основна причина, за якої кизил належить до мало поширених – недостатня вивченість особливостей розмноження та вирощування  культури  у різних кліматичних зонах.

В Україні насадження кизилу існують майже у всіх регіонах (найбільше в Запорізькій, Черкаській, Київській, Рівненській, Закарпатській областях). Дуже популярний кизил в багатьох країнах світу, серед яких: Китай, Японія, Грузія, Греція, Польща, Болгарія, Сербія, Словаччина, Чехія (табл.1).

Таблиця 1. Іноземні  сорти кизилу 

Назва сорту кизилу

Країна походження

Aratinski rani, Bačka,

Сербія

Pancharevskiy,Shumenskiy

Болгарія

Dublany, Florianka, Kresowiak, Raciborski, Podolski, Paczoski

Польща

Adreula, Tshenturi, Aromatnyi, Lagodehskiy ranniy

Грузія

Joliko, Schonbrunner

Австрія

Dеvin, Titus, Ovidius

Словаччина

Tišnovský, Ruzyňský

Чехія

Cormas

Німеччина

Vermio

Греція

 

За останні роки кизил набув широкого впровадження як лікувально-профілактична культура. В Японії і Китаї плоди кизилу використовують для виготовлення лікарських препаратів, які зміцнюють нервову систему,
в Європі – препаратів антидіабетичної, жарознижуючої, сечогінної дії.
У сучасній фармацевтичній промисловості близько половини лікарських препаратів виготовляють на основі мало поширених лікарських культур, до яких належить і кизил. Плоди корисні хворим на цукровий діабет, оскільки знижують рівень глюкози в крові, підсилюють ферментативну активність підшлункової залози, стимулюють процеси травлення, підвищують апетит. Враховуючи, що в плодах кизилу відсутня сахароза, саме він є відмінною сировиною для ліків проти діабету. 

Плоди кизилу використовують у кондитерській, консервній промисловості, для виготовлення вин, лікерів, варення, компотів, мармеладу, желе, квасу, морсів, соків, екстрактів, сиропів, киселів, начинок,  приправ до м’ясних і рибних страв. Завдяки високому вмісту в плодах дубильних речовин кизил є однією з кращих культур для бродильного виробництва, адже дубильні речовини сприяють осадженню білкових речовин при освітленні соків і вин. Цікавим і новим напрямком в бродильному виробництві є використання плодів кизилу для виробництва сидру. Сік кизилу, який характеризується корисними властивостями, неперевершеним ароматом, терпким присмаком та красивим забарвленням, можна і потрібно використовувати для виготовлення високоякісного сидру. Багато біологічно-активних речовин залишається і в заморожених плодах кизилу, що зберігають високу дегустаційну оцінку впродовж тривалого часу (табл.2).

Таблиця 2. Вміст вітаміну С в заморожених плодах кизилу впродовж тривалого зберігання (дані Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС, середнє за 2011– 2013 рр.), мг/100 г

Вміст вітаміну С, мг/100 г

Свіжі

плоди

Спосіб заморожування

Після заморожування

Після 3-х місяців зберігання

Після 6-и місяців зберігання

Михайлівський

86,7

розсипом

73,9

43,9

40,6

в цукровому сиропі (20% концентрація)

77,7

54,8

51,3

Лук ’янівський

75,0

розсипом

63,8

37,5

34,5

в цукровому сиропі (20% концентрація)

68,4

46,5

44,3

 

Основними елементами догляду за насадженнями кизилу є: підживлення рослин, розпушування грунту, зрошення та боротьба з бур’янами. У перші роки навесні у пристовбурні смуги вносять добрива: органічні – із розрахунку 2–3 кг/м2; мінеральні фосфорні добрива вносять восени з розрахунку 30–35 г/ м2 ; азотні та калійні – навесні:
15–30   г/ м2  та 10–15 г/ м2 відповідно. У плодоносних насадженнях кизилу за достатнього вологозабезпечення міжряддя утримують під природним чи штучним залуженням (більше 700 мм опадів на рік). В кліматичних зонах, де  вологи менше 700 мм на рік, грунт у міжряддях утримують під чорним паром.

Кращими грунтами для саду кизилу є легкі, що містять достатню кількість кальцію і магнію, оптимальна кислотність грунту – рН 6,5–7,0. Краще закладати сад кизилу навесні. На родючих зрошуваних грунтах оптимальні схеми розташування рослин 8м × 6 м і 6м × 6 м; без зрошення кизил висаджують за схемами: 6м × 4 м і 5м × 4 м. Саджанці після посадки обрізають на 1/3 розміру. Більшість сортів кизилу є безплідні, тому, закладаючи промислові сади, потрібно подбати про сорти-запильники. Для кращого запилення в саду розташовують по 2–3 сорти, розміщуючи їх через ряд сортовими смугами. Кизил не вимагає спеціального обрізування на плодоношення, але в перші роки після посадки рослинам належить сформувати крону. Застосовують або природно поліпшену форму (штамб висотою 40–70 см і 5–7 скелетних гілок крони), або кущувату крону. Її виводять з 6–8 основних гілок, розташованих в суміжних вузлах, нижня гілка повинна знаходиться на 25–30 см вище рівня грунту. Зазвичай за відмінного агротехнічного догляду насадження кизилу не обробляють отрутохімікатами.   

Кизил – морозостійка культура, переносить зниження температури до –30 ° C. Так, на Дослідній  станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС сад кизилу витримав тривалі морози взимку 2012 року, коли в першій декаді лютого температура знижувалася до – 31,2° C  (табл. 3).

Таблиця 3. Урожайність кизилу, т/га  (дані Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС, 2008–2017 рр.)

Сорт

 

Урожайність по рокам,  т/га.

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

 

Ранні сорти

Олена (к)

14,9

14,7

15,4

10,8

3,7

13,0

10,6

12,8

 14,2

10,3

Михайлівський

15,3

15,0

15,9

10,1

4,6

13,8

13,2

13,6

 14,5

10,7

 

Середньостиглі сорти

Євгенія (к)

11,4

11,2

12,3

9,8

3,8

12,2

11,8

12,0

13,4

9,8

Лук ’янівський

15,3

14,8

15,5

10,0

3,9

13,5

13,0

13,2

16,6

12,6

Видубецький

12,7

12,3

13,0

9,6

4,0

12,4

12,3

12,2

13,9

10,0

 

Один з найефективніших способів розмноження сортів кизилу – окулірування сіянців. Техніка окулірування звичайна, така, як і для інших плодових культур, терміни 5–25 серпня. Вихід посадкового матеріалу за розмноження окуліруванням досягає 90%. Вихід посадкового матеріалу за розмноження відводками теж високий, 80–85%. Значно нижчий відсоток приживлюваності за розмноження зеленими і здеревілими живцями. 

Плоди кизилу зберігають у дерев’яних, картонних, пластикових ящиках не більше трьох діб при температурі + 5 … + 10 ° C і не більше 7 діб при температурі 0 … + 1 ° C при відносній вологості повітря 95–97%.  Насадження кизилу в  Дослідній станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС закладено перспективними формами власної селекції, а також сортами селекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка.

 

Є.П. ПОСТОЛЕНКО, кандидат с.-г. наук, зав. відділом захисту рослин та аналітичних вимірювань, Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка ІС НААН України

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here