Вирощування саджанців яблуні з використанням органічних мульчуючих матеріалів

0
145

Сучасне високоефективне садівництво України характеризується збільшенням обсягів виробництва плодів та зниженням їх собівартості, отриманням максимального прибутку і збереженням природних ресурсів. Альтернативні шляхи садівництва направлені на підтримання високої продуктивності землеробства, головною метою якого є забезпечення людини санітарно-безпечними продуктами харчування. На даний час активно переглядаються технології виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема й садівничої, та обговорюються органічні, органобіологічні, біодинамічні та інші технології, що прийдуть на зміну інтенсивним.

Серед плодових культур провідне місце належить яблуні. Вона відзначається високою продуктивністю, достатньою зимостійкістю порівняно з іншими плодовими породами, великою різноманітністю сортів щодо строків дозрівання, високими товарними якостями плодів і придатністю їх до різних видів переробки та тривалого зберігання, що забезпечує їх споживання майже цілий рік.

Як відомо, успіх садівництва великою мірою залежить від ведення розсадництва. У розсадництві актуальним завжди є запровадження нових прогресивних технологій, які б забезпечили зменшення витрат на виробництво та отримання високоякісної конкурентоспроможної продукції. Для цього необхідний садивний матеріал високої якості, одержання якого великою мірою залежить від умов вирощування. Тут визначальну роль відіграє повітряний і поживний режим та достатня зволоженість ґрунту.

Хто займається вирощуванням саджанців, напевно знає, що виростити стандартний саджанець яблуні (особливо на карликовій підщепі) без поливу практично неможливо. Для основної частини грунтово-кліматичних зон України характерне недостатнє вологозабезпечення, що в свою чергу передбачає у розсадниках полив.

Потреба у максимальному обсязі вологи припадає на перші місяці після посадки підщеп у перше поле розсадника та на другий рік, після весняної ревізії окулянтів у другому полі. У цей період (квітень, травень), за багаторічними даними метеоспостережень, відзначено недостатню кількість опадів, крім того відбуваються значні втрати вологи від випаровування.

Усе добре, якщо є можливість до розсадника, де вирощуються саджанці, підвести воду – полив, підживив і спиш спокійно. А що робити, скажімо, приватнику, який має дачу, без можливості проведення поливу. Ось тут і прийде на допомогу господарю застосування старого методу агротехніки, а саме мульчування.

ЩО ТАКЕ МУЛЬЧУВАННЯ?

Це покриття поверхні ґрунту будь-яким матеріалом в першу чергу для збереження вологи, адже при цьому знижується її випаровування та поверхневе стікання, а також для пригнічення росту бур’янів, захисту від ерозії, збільшення інфільтрації, вирівнювання температурних стрибків, підвищення доступу поживних речовин ґрунту та процесів нітрифікації, збереження та покращення структури ґрунту.

Під впливом навколишнього середовища (дощів, поливів тощо) дуже дрібні частинки мульчі хоч і опускаються у нижні шари, але загальна структура мульч-покриття зберігається та активно взаємодіє із ґрунтом, при цьому активізуються мікроорганізми та у перестройку вступають як мульча, так і ґрунт. У результаті йде розкладання мульчі та збагачення ґрунту гумусом. При цьому в ній добре зберігається волога, пригнічується ріст бур’янів, виключається вірогідність утворення ґрунтової кірки, яка притупляє ріст кореневої системи дерев та кущів. Мульч-покриття швидко прогрівається, тому за рахунок цього рослини починають раніше вегетувати.

На даний час набуває поширення органічне садівництво. Тому застосування такого елементу технології, як мульчування суто органічними матеріалами при виробництві садивного матеріалу яблуні є досить актуальним, оскільки така система утримання ґрунту покращить його структуру та забезпечить збереження вологи, що сприятиме збільшенню виходу високоякісних саджанців при менших витратах на вирощування. Для мульчування використовують органічні матеріали, а саме: перегній, торф, компост, солому-січку, листя, траву, тирсу тощо.

Мульчування – це один із найпростіших і найдоступніших способів запобігання засоленню ґрунту на зрошуваних ділянках.

Мульчувати можна не тільки органічними матеріалами, а також картоном, руберойдом, плівкою тощо.

ТРІШКИ ІСТОРІЇ

Практика мульчування добре відома овочівнику і меншою мірою садівнику, хоч і досить давно застосовується у сільському господарстві. Англійське слово “mulch”, яке використовується починаючи з ХУІІ сторіччя, імовірно, походить від німецького діалектизму “molsch”, що означає “м’який, такий, що починає розкладатися”. Це стосувалося використання садівниками суміші мокрої соломи, листя і пухкого ґрунту, розкиданої по поверхні ґрунту для захисту кореневої системи щойно висаджених плодових рослин. Починаючи з 1802 р. в англійській мові почали використовувати дієслово “mulchіng”, що в перекладі і означає мульчування. У вужчому розумінні під мульчуванням американці мають на увазі покриття ґрунту будь-яким матеріалом.

Американський вислів paper mulch (мульчування) перейшов у інші країни, де зазвучав по-різному: у Німеччині – Bodenbedeckung (рідше americanische мulch-metod); у Франції – culture sur papier, в Італії – Orticoltura senza irrigazione – овочівництво без зрошення.

Вперше мульчування як новий агротехнічний прийом було введено на Гавайських островах. Окремі спроби прикривати ґрунт гноєм, соломою, мохом, дошками, травою та іншими «мертвими матеріалами» були відомі з дуже давніх часів, але ці спроби представляли поодинокі дослідження аматорів.

В Америці ще у 80-ті роки 19-го сторіччя мульчування соломою застосовували такі садівники, як Grant, I. Hithing, M. Vergon, отримуючи добрі результати. Вчені помітили вплив мульчування на температуру ґрунту, його вологість, процеси амоніфікації та нітрифікації.

У 1914 році проф. Чарльз Эккарт, що керував цукровими плантаціями «Олая» на Гавайях, придумав особливий рід «проасфальтованого» паперу для покриття ґрунту. Першочергово мульчування ґрунту розглядалось як радикальний захід захисту від бур’янів. У 1905–1907 рр. під керівництвом Б.Н. Рождественського на Іванівській дослідній станції виконувалися досліди з соломою як мульчуючим матеріалом на посівах озимого жита. 

На дослідних станціях США, де на той час працювали відомі спеціалісти – Емерсон, Гафф, Гейлн, Щедрик – були проведені дослідження з різними видами мульчі: соломою, болотяним сіном, хвоєю у різних галузях сільського господарства: рослинництві, плодівництві та овочівництві. Вчені дійшли висновку, що покриття ґрунту в різних регіонах США має велике значення, особливо у посушливі роки, та призводить до збільшення врожаїв 

У 1907 році професор Сльозкін провів досліди на цукровому буряку з покриттям ґрунту цементом. У 1905–1907 рр. під керівництвом Б.Н. Рождественського на Іванівській дослідній станції виконувалися досліди з соломою, як мульчуючого матеріалу, на посівах озимого жита 

Однією з перших монографічних праць в Україні, присвячених цій темі, є «Мульчування ґрунту в садах і ягідниках» М.Ю. Гущина, яка вийшла у 1938 році. Вона містить дані як зарубіжних, так і вітчизняних досліджень, проведених Українським науково-дослідним інститутом плодівництва в Китаєво (Київ), Мліївською та Мелітопольською дослідними станціями садівництва з плодово-ягідними культурами.

 АГРОТЕХНІКА МУЛЬЧУВАННЯ

З-поміж усіх агротехнічних заходів, які сприяють високій продуктивності розсадника та підтриманню родючості ґрунту, досить важливим є мульчування. 

Досвід показує: щоб мульча виконувала свої функції, товщина її шару повинна бути не менше 8–10 см. За товщини ж 15 см практично повністю пригнічується ріст бур’янів та відпадає необхідність обробітку, що дозволяє значно зменшити затрати праці.

Застосування різних мульчувальних матеріалів у розсадництві при вирощуванні саджанців на вегетативних підщепах дає змогу стабілізувати температурний режим, а також покращити поживний, повітряний і світловий режим.

Мульчування є досить ефективним заходом поліпшення основних агрономічних властивостей ґрунту. За кордоном цей прийом досить розповсюджений. Для садівництва України він є перспективним заходом збереження ґрунтової вологи та запобігання втратам ґрунту внаслідок ерозійних процесів. Застосування рослинних решток для мульчування має також екологічний аспект. Водночас цей технологічний процес стає резервом хоча б часткового поповнення ґрунтових ресурсів, використаних рослинами на формування врожаю. Наукова оцінка застосування мульчування на різних ґрунтах України відсутня, а дослідження в цьому напрямку обмежені.

АНАЛІЗ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Уперше в умовах Правобережної частини західного Лісостепу України вивчено вплив різних органічних мульчуючих матеріалів на ріст, розвиток і якість саджанців яблуні.

Метою наших досліджень було вивчення впливу різних типів мульчі на ріст, розвиток і якість садивного матеріалу яблуні та обґрунтування їх використання в розсаднику в умовах Правобережної частини західного Лісостепу України.

Об’єктами досліджень були особливості росту і розвитку саджанців яблуні в розсаднику на карликовій та напівкарликовій вегетативно розмножуваних підщепах, а також продуктивність сортопідщепних комбінувань у розсаднику залежно від впливу різних мульч-матеріалів; предметом досліджень – органічні мульч-матеріали, підщепи М. 9 і 54-118, саджанці яблуні сортів Ренет Симиренка, Айдаред і Флоріна.

Схема розміщення варіантів: без мульчування та поливу (контроль №1); без мульчування з поливом (контроль №2); мульчування: тирсою (з підживленням); тирсою (без підживлення); перегноєм; соломою (з підживленням); соломою (без підживлення); торфокрихтою; перегноєм (0,5 шару) + тирсою (0,5 шару); торфом (0,5 шару) + тирсою (0,5 шару).

Мульчування проводилось суцільно по міжряддях, відразу після висаджування підщеп. Товщина шару мульчі – 10 см, (до 15 см) – з урахуванням ущільнення його у другому полі розсадника. Щоб уникнути поглинання азоту з ґрунту у процесі розкладу мікроорганізмами, до мульчі (тирса та солома) додавали мінеральні азотні добрива (аміачну селітру) 20–30г на 1 м2 (варіанти з підживленням).

Встановлено, що мульчування ґрунту в розсаднику позитивно впливало на його властивості і сприяло нагромадженню в ньому вологи та поживних речовин.

Наші дослідження виявили вплив мульч-матеріалів на зменшення прогрівання ґрунту. Так, у верхньому горизонті (0–5 см) середня температура була найнижчою при мульчуванні соломою (20,4ºС) та у комбінованих варіантах (20,9ºС і 21,4ºС), що на 7,5–10,0ºС менше, ніж у контрольних.

При використанні як мульч-матеріалу перегною завдяки його високій біогенності, а також у комплексі з тирсою (0,5 шару перегною + 0,5 шару тирси) активно розвивалися групи мікроорганізмів азотного та фосфорного циклів, що в подальшому сприяло покращенню поживного режиму ґрунту.

Виявлено, що в комбінованих варіантах мульчування активізувало проходження ростових процесів саджанців яблуні в усіх досліджуваних сортів у другому полі розсадника, забезпечило більший приріст і відповідно вищі саджанці наприкінці вегетації, а також збільшення пагоноутворення.

Виявлено позитивний вплив мульчування на пагоноутворення та вихід кронованих саджанців яблуні (табл.) по всіх сортах, які вивчались. Розрахунки кількості пагонів на один кронований саджанець (у перерахунку на загальне число таких саджанців з гектара) показали, що простежується пряма залежність їх виходу від пагоноутворення. Так, у сорту Ренет Симиренка найбільшу кількість бічних пагонів відмічено у варіантах 9 і 10, де простежується і вищий відсоток виходу кронованого садивного матеріалу – 68,8 і 65,1 та 72,4 і 81,4 % відповідно (% від товарних саджанців).

Таблиця – Вихід кронованих саджанців залежно від впливу мульчування ґрунту в розсаднику (середнє за 2005, 2007 і 2008 рр.)

 

Варіанти досліду

Ренет Симиренка

Айдаред

Флоріна

тис.

шт./га

% від товар

них

тис.

шт./га

% від

товар

них

тис.

шт./га

% від товар

них

Підщепа М. 9

Без мульчування та поливу (контроль №1)

1,7

5,1

1,2

3,1

4,0

13,8

Без мульчування з поливом (контроль №2)

5,7

15,8

2,6

5,9

9,9

27,4

Тирса (з підживленням)

15,9

38,1

5,9

11,5

14,1

41,4

Тирса (без підживлення)

10,0

26,4

3,8

8,4

9,9

30,8

Перегній

12,8

28,3

3,1

7,5

8,7

24,1

Солома (з підживленням)

10,7

26,8

2,6

7,1

12,0

39,2

Солома (без підживлення)

5,5

14,6

2,6

7,8

9,0

33,2

Торф

10,7

24,0

0,9

2,2

3,5

10,5

Перегній + тирса (по 0,5 шару)

33,0

68,8

17,3

32,1

32,7

85,4

Торф + тирса (по 0,5 шару)

29,7

65,1

16,3

31,5

28,2

75,6

HIP05

4,08

 

1,63

 

1,91

 

Підщепа 54-118

Без мульчування та поливу (контроль №1)

2,5

7,3

4,4

10,1

11,5

27,3

Без мульчування з поливом (контроль №2)

12,2

26,5

6,1

11,7

18,9

40,3

Тирса (з підживленням)

30,6

65,0

13,2

25,2

26,5

53,1

Тирса (без підживлення)

12,3

27,7

5,3

10,8

20,9

44,3

Перегній

12,3

27,7

4,4

9,8

25,8

54,7

Солома (з підживленням)

23,3

46,1

8,6

18,4

19,0

47,4

Солома (без підживлення)

17,1

37,5

5,7

13,0

17,4

49,0

Торф

14,7

30,3

2,1

4,9

8,1

17,9

Перегній + тирса (по 0,5 шару)

43,1

72,4

24,3

41,3

45,2

77,8

Торф + тирса (по 0,5 шару)

46,3

81,1

26,3

41,8

45,2

80,3

HIP05

1,87

 

2,05

 

3,18

 

                       

Дещо нижчим був цей показник (у перерахунку на загальне число кронованих саджанців з гектара) у варіанті 3 (1,68 шт. пагонів/рослину – на підщепі М. 9 і 3,90 шт. пагонів/рослину – на 54-118. В цьому варіанті вихід кронованих саджанців становив 38,1 і 65,0 % відповідно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Враховуючи результати проведених досліджень при вирощуванні саджанців яблуні у розсадниках із застосуванням мульчування, рекомендуємо:

1) для забезпечення збереження вологи в ґрунті від 60 до 80 % НВ (найменша вологоємкість) та покращення поживного режиму при вирощуванні саджанців яблуні на підщепах М. 9 та 54-118 доцільно проводити мульчування ґрунту органічними матеріалами – тирсою, перегноєм і торфом;

2) для підвищення продуктивності розсадника саджанці яблуні слід вирощувати з мульчуванням ґрунту комбінованими органічними матеріалами: перегній (0,5 шару) + тирса (0,5 шару) і торф (0,5 шару) + тирса (0,5 шару), які забезпечують вихід товарного садивного матеріалу 37,3…62,9 тис. шт./га та зростання рівня рентабельності на 21,8…98,2 %.

Варвара Волошина, кандидат с.-г наук, Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка ІС НААН України

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here