ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ ЗИМОВО-ВЕСНЯНЯНОГО ПЕРIОДУ 2016-2017 РР. НА СТАН ПЛОДОВИХ I ЯГIДНИХ КУЛЬТУР

0
70

Плодові та ягідні рослини є багаторічними культурами, що ростуть стаціонарно на постійному місці впродовж п’яти і більше років. Тому важливим чинником при виборі ділянки під плодові та ягідні насадження, крім оптимальних ґрунтових умов, є вибір місцеположення ділянки, наявність повітряного дренажу, що сприяє зменшенню негативного впливу низьких температур у зимовий період та заморозків пізньою весною.

Підбір місцеположення насадження з урахуванням розміщення окремих порід по елементам рельєфу та схилах різної експозиції, наявність вітрозахисних смуг, а також визначення відповідного сортименту має часом вирішальне значення для зменшення морозних пошкоджень, що рельєфно проявилося в зимово-весняний період 2016-2017 рр.

За даними Гідрометеослужби  суворі зими з критичними морозами (нижче -28 …-30 ⁰С) трапляються в Україні з періодичністю в 10-13 років, у той час як пізньовесняні заморозки, особливо в південних регіонах, відбуваються 2-3 рази на 10 років, а в Криму – до 5-7 раз на 10 років.

Заморозки – це короткочасне зниження температури нижче 0 °С на поверхні ґрунту і в повітрі. Найчастіше заморозки бувають, коли в даний район приходить досить холодна повітряна маса. Температура в нижніх шарах повітря вдень вище 0 °С, а вночі знижується до мінусових значень. Заморозки частіше спостерігаються у низовинах, для таких форм рельєфу нічне зниження температури особливо посилюється. Їх поділяють на радіаційні, адвективні та  адвективно-радіаційні.

Радіаційні заморозки формуються під впливом інтенсивного радіаційного охолодження земної поверхні. Для утворення радіаційних заморозків необхідно, щоб встановилася безхмарна погода, слабкий вітер або його відсутність.

Адвективні заморозки виникають при вторгненні холодних мас повітря з північних областей.  При вторгненні холодного повітря ґрунт охолоджується і тому температура ґрунту й повітря майже не відрізняється. Такі заморозки більш тривалі (від 1 до 4 діб)  і мало залежать від місцевих умов.

Найбільш небезпечні змішані заморозки адвективно-радіаційні. Утворюються у випадку надходження холодного антициклону. Вночі, особливо при ясній та малохмарній погоді, повітря охолоджується до від’ємних температур за рахунок випромінення і виникають заморозки як на поверхні ґрунту, так і в повітрі. Такі заморозки тривають більше 4-5 годин, що небезпечно для вегетуючих рослин.

Часто пізні весняні заморозки збігаються з фазою цвітіння і початком формування плодів. За різного ступеню розвитку генеративної сфери ступінь пошкодження її може бути різною. У плодових та ягідних культур залежно від сорту квітки у фазі бутона витримують температуру повітря до -4…-5 °С, квітки  –  до    -0,6…-2,5 °С, зав’язь плодів  –   до   -1…-1,1 °С.

Сильно пошкоджені квітки і плоди, що зав’язалися, осипаються, з частково пошкоджених розвиваються деформовані плоди (дрібні та однобокі).

В умовах ризикованого ведення садівництва значно зростають вимоги для  отримання оперативної інформації про зміни погодних умов та функціонального стану насаджень, що необхідно для оперативного проведення превентивних заходів по захисту насаджень, для коригування технологій вирощування з метою зменшення збитків від несприятливих чинників довкілля.

В системі Наукового центру (НЦ) Садівництво  регулярно проводяться моніторингові дослідження стану насаджень плодових та ягідних культур, що зумовлено високою повторюваністю небезпечних екологічних чинників у зимовий та весняний період, а також під час вегетації плодових культур, аналізується вплив їх на продуктивність плодових та ягідних культур для різних зон плодівництва України. До наукового центру належать: Інститут садівництва (ІС) НААН України (головна організація), Інститут сільського господарства Полісся, Інститут сільського господарства Карпатського регіону, а також дослідні станції садівництва (ДСС) – Мелітопольська ДСС, Придністровська ДСС, Мліївська ДС помології, Подільська ДСС, Сумська ДСС і дослідні станції розсадництва (ДСР)  Бахмутська ДСР і Краснокутський відділ садівництва.

Так, вегетаційний період 2016 р. відрізнявся посушливою погодою для більшості плодівничих регіонів України. Середні місячні температури повітря були на 1,5-2 оС вище за багаторічні. За літні місяці кількість опадів залежно від регіону були в 1,5-2,5 раза нижчі  порівнянно з багаторічною нормою. Особливо напружений водний режим склався у вересні. Осінь почалася з другої половини вересня (перехід середньодобової температури повітря через 15 оС) і відрізнялася прохолодною погодою з середньою температурою повітря на 1-1,7 °С нижче за середньобагаторічну норму. Більшість сортів яблуні на початку листопаду стояло з листям. У кісточкових порід після заморозків (друга декада жовтня) відбулося інтенсивне старіння та опадання листя.

Для більшості регіонів зима почалася у другій декаді листопада, що на тиждень раніше за багаторічні спостереження. На початку січня 2017 р. у північних та західних регіонах відмічена хвиля холоду, яка в окремих регіонах призвела до зниження температури до критичного рівня для окремих плодових культур. Наприкінці січня відбулось нове зниження температури передусім у східних регіонах, де температура знижувалась до -23-25 оС. В цілому зима відрізнялась помірними морозами і без різких коливань температури. Протяжність зимового періоду в більшості регіонів перевищила три місяці (в зоні північного Лісостепу та південного Полісся – 100 днів). Погодні умови зимового періоду були сприятливими для плодових та ягідних культур, пошкодження тканин стовбурів, гілок та генеративних бруньок були незначними, що не є критичним для стану насаджень.

Найнижчі температури повітря в зимовий період відмічено в північно-східному регіоні. За даними Бахмутської ДСР, Донецька обл.  (Можаєва Л.Л.), 30 та 31 січня температура повітря опустилася до -23,5 та -23,1 оС (середньодобова була -18,8 та -17,8 оС відповідно), при цьому на поверхні снігу температура опускалась до -29,8 оС, глибина промерзання склала 25-26 см при сніговому покриві 18-20 см.

Перша декада лютого характеризувалася також морозною погодою, при цьому мінімальні температури були відмічені:   -19,7 оС (8 лютого) та        -20,3 оС (9 лютого). Найнижча середня температура повітря була -15,2 оС. Сорти яблуні і груші та кущових ягідних культур (аґрус і малина) пошкоджень не мали. Визначено підмерзання плодових бруньок у сортів вишні на рівні 0-1 %, черешні – 4-9 %. Пошкоджень вегетативних органів не відмічено.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here