Якість компосту для доброго зросту

0
112634

Компости використовували ще з давніх часів, щоб отримувати гарні та якісні врожаї. Саме компостування дозволяє дешево і ефективно перетворювати органічні відходи на цінний матеріал. Правильно приготований компост не поступається гною, а в деяких випадках він ефективніший за інші органічні добрива. Важливо отримати максимально якісний компост. Він повинен добре кришитися, бути землистого кольору і без насіння бур’янів, у ньому повністю повинні бути розкладені рослинні рештки і відсутній запах гнилі, а його вологість має становити 40—60%. Компостування  — це не тільки виготовлення якісних добрив, але й джерело корисної мікрофлори.

Довідка (блок):

Компости – органічні добрива, що утворилися внаслідок розкладання органічних речовин мікроорганізмами.

Компостування – один із методів органічного удобрення для отримання екологічної продукції та покращення грунту.

Якісний компост вносить мільйони спор корисних бактерій та грибів, які оновлюють грунтову мікрофлору, що покращує біологічні процеси в грунті. Таке оновлення є природним процесом, оскільки високі та низькі температури призводять до загибелі багатьох мікроорганізмів. Компост потрібний не лише рослинам, для яких він складає 25—30% поживи, він також є поживою для мікроорганізмів, які живуть у грунті – черв’яків, грибів та бактерій. Компост живить їх більше, ніж самі рослини. Даючи поживу для живих організмів у грунті, ми його покращуємо і тому отримуємо стабільні врожаї. Один кілограм компосту дає до 8 кілограмів грунтових бактерій. Це додаткова можливість відновлювати родючий шар грунту, гумус.

Компостування —це не лише можливість отримати цінне біологічне добриво, а й спосіб утилізувати садові та побутові відходи. Якщо скласти до купи листя, скошену траву, відходи овочів і фруктів, гілки, то в результаті все це перепріє і стане якісним компостом, який буде відмінним добривом для будь яких грунтів. Компост, як губка, вбирає вологу і добре пропускає повітря, покращуючи структуру верхніх шарів грунту. На важких глинистих грунтах та чорноземах він запобігає утворенню кірки та зменшує висихання поверхні. А на сухих піщаних він збільшує вміст гумусу та здатність утримувати вологу і поживні речовини. Для виробників органічної продукції компост є важливим фактором отримання стабільних врожаїв, адже мати здоровий грунт — це одне з важливих завдань для агрономії.

Як приготувати добриво

Технологія компостування – це великий процес. Потрібний спеціально обладнаний майданчик, який буде включати не лише зону компостування, а й зону зберігання готової продукції.

Для компостної купи вибирають затінене й незатоплюване місце далеко від дерев. При цьому потрібно дотримуватись санітарних норм. По периметру бажано встановити огорожу, і краще для цього використовувати дошки або сітку. Якщо стінки бетонні або цегляні, то потрібно залишати вертикальні щілини для доступу повітря. Можна за площею компостної купи вирити траншею завглибшки 0,5м, в яку б вільно поступало повітря. Без доступу кисню компост може закиснути. Вибраний майданчик утрамбовується, дно покривається матеріалом для утримання вологи —подрібнена солома, сухе листя, торф. Можна використовувати пісок і дернову землю. Товщина основи повинна бути не менше 30 см. Можливо обійтися і без перегородок, але тоді кілька разів за сезон компост потрібно перемішувати. У такому разі бажано на ділянці мати принаймні дві компостні купи. Дуже зручно використовувати для таких цілей переносні ящики, які можна встановлювати в більш відповідних місцях.

Залежно від складу змішуваних матеріалів компости бувають торфо-гнійними, торфо-фекальними і збірними.

На дачних і присадибних ділянках найзручніше готувати збірний компост, на що використовуються практично усі відходи і органічні матеріали, придатні до розкладання за допомогою мікроорганізмів і хробаків — рослинні залишки, гілки, сухе листя (краще з лісу), стружка, кора, харчові відходи, тирса, гній тварин (20%), пташиний послід, бур’яни (без насіння), сидеральні рослини, попіл, залишки рослин після збирання врожаю, яєчну шкаралупу, картон, папір (без кольорового друку).

Не можна закладати кістки, тваринний жир, рослинне масло, гілки з шипами, отруйні рослини, хворі рослинні залишки — капусту, картоплю, томати з фітофторою тощо.

Компостований матеріал перешаровують торфом або садовою землею. Компост постійно повинен бути вологим, тому в суху погоду його треба регулярно поливати. Для збереження вологи купу можна накривати плівкою або мішковиною. Стінки компостного ящика добре обкладати газетами. Влітку всі процеси розкладання проходять з великою інтенсивністю. Оптимальна температура для діяльності мікроорганізмів і черв’яків — 25-28 градусів. За високих температур працюють термофільні бактерії, знижується патогенна мікрофлора, прискорюється процес компостування. У холодну пору року такий ефект досягається при поливі компосту гарячою водою.

Коли компост охолоне, починають працювати інші види бактерій, променисті гриби, з’являються дощові хробаки, настає фаза синтезу. Повністю зрілий компост приємно брати в руки, він темно-коричневого кольору, сипучий, пухкий і пахне лісовою землею.

Головні фактори компостування

Розміри. Чим більша компостна купа, тим краще вона нагрівається до оптимальної температури. Не рекомендовано закладати компост у купу, меншу 1 м3, він не зігріється, і температура не підвищиться достатньо,  аби знищити насіння бур’янів та патогенних мікроорганізмів.

Азот. Нестача азоту – основна причина слабкого нагрівання компосту і сповільненого процесу розкладання органічної речовини. Інтенсивне нагрівання компостної купи гарантує використання пташиного посліду, оскільки він містить найвищий рівень азоту порівняно з іншими видами гною.

Повітря —необхідний фактор для розвитку аеробних бактерій, процеси розмноження та життєдіяльність яких викликає в середині купи інтенсивне тепло. Доступ повітря можна забезпечити, піднявши її над землею чи систематично перевертаючи матеріал. Крім того, в середину купи можна помістити стебла соняшника, забезпечивши цим більший доступ повітря.

Волога. Якісний компост повинен нагадувати губку, змочену водою. Брак вологи сповільнює процес розкладання і не дозволяє відбутися термічним процесам. Надлишок вологи витісняє повітря та вимиває поживні речовини. Потрібно перевіряти вміст вологи, перевертаючи компоненти компосту.

Бактерії. Наявність різних груп бактерій є необхідною складовою процесу ферментації компостного матеріалу. Аби забезпечити їх присутність і прискорити приготування компосту, кожен шар органічного матеріалу варто вкривати невеликою кількістю грунту, забезпечивши компостну купу необхідними бактеріями і грибами. Крім того грунт поліпшує і структуру купи.

Якщо немає позитивних змін у компостній купі, можливо, необхідно збільшити частку певного компоненту – азоту, води чи повітря. Якщо температура в купі занадто висока (понад 60 градусів), можливо, вміст азоту перевищує норму, що може також бути причиною неприємного запаху. Додайте до компосту більше багатих на вуглець матеріалів (опалого листя, тирси, торфу). Щоб уникнути розповсюдження неприємних запахів, мух та інших комах навколо компостної купи при додаванні кухонних відходів, потрібно зробити у купі глибокий отвір, помістити туди відходи та прикрити зверху соломою.

Приготування компосту зазвичай триває 6-12 місяців. Закладати компост можна у будь який час, крім зими. Якщо зробити усе правильно, то через кілька місяців вміст компостної купи повинен мати коричневий колір та свіжий запах землі, що означає готовність компосту до використання. Якщо купа заповнювалася поступово, то починати вибирати готовий компост варто знизу. Шари, що розташовані вище, таким чином просуватимуться донизу, звільняючи місце вгорі для нового матеріалу.

Перед використанням дозрілий компост слід просіяти через дротяну сітку, видаляючи непотрібні предмети. Частини компосту, що не розклалися повністю, можна використовувати для закладання нової компостної купи.

Компост як добриво застосовують не так, як іншу органіку. Його не прикопують, а розсипають на поверхні грунту і загрібають граблями, паралельно розпушуючи його. На 1 сотку землі вносять близько 40 кг компосту, або 5-8 відер. Найголовніше, такого добрива ніколи не буває багато, навіть занадто велика його кількість не шкодить рослинам.

Висаджуючи розсаду, компост можна додавати у лунки і як мульчу розкладати навколо стовбурів плодових дерев та кущів у саду.

Є. В. Тернова, завідувач лабораторії екологічно-безпечних технологій виробництва Сквирської д.с. органічного виробництва НААН