Захищаємо аличу від хвороб та шкідників

0
113809

Червоненькі, жовтуваті, невеличкі, лисуваті, з роду слив, підклас – розиди, різні є сорти і види. Здогадалися, про що йде мова у цій загадці? Так, саме про аличу, цінну плодову породу з групи кісточкових. У попередньому номері розповідалося про вирощування цієї культури, а в цьому поведемо мову про її захист від шкідників та хвороб.  Через те, що цьогорічна весна була досить ранньою, так само рано «прокинулися» шкідники та збудники хвороб. Тож без агрохімії не обійтися, особливо при вирощуванні аличі у промислових масштабах.

Які ж є найпоширеніші захворювання цієї культури? Щодо хвороб, то вони поділяються на три види: грибкові, бактеріальні та вірусні.

Грибкові захворювання передаються від одного дерева до іншого при загущенні гілок та листя, яке тривалий час не встигає просохнути від вологи (дощу чи роси). У тепле й вологе літо спори грибків, принесених ззовні, вкорінюються в тканинах дерев та створюють грибниці. Прикладами таких хвороб є моніліоз, клястероспоріоз, іржа.

При захворюванні на моніліоз пагони і навіть цілі гілки деревець буріють і в’януть – таке враження, наче їх хто обпалив, а на ураженій корі утворюються нарости. Пошкоджені моніліозом плоди загнивають, на їх поверхні виникають хаотичні сірі нарости. Боротися з цим треба за допомогою обрізки уражених пагонів і плодів та їх обов’язкового спалювання (закладати в компост їх не раджу). Навесні під час розпускання бруньок бажано обприскувати дерева 3%-ою бордоською рідиною, а перед розпусканням квіток – тією ж рідиною, тільки одновідсоткової концентрації. Втретє радив би обробити деревця одразу після їх цвітіння також 1%-ою бордоською рідиною або іншим препаратом, який містить мідь.

Клястероспоріоз, або дірчаста плямистість. Цим захворюванням уражуються всі надземні органи рослин – листки, бруньки, квітки, зав’язі, плоди, пагони і гілки. Перші ознаки: на листках утворюються округлі, світло-коричневі плями з червоно-бурою облямівкою, що досягають 2–5 мм у діаметрі. Через 1–2 тижні плями «випадають», а листки стають дірчастими. За сильного ураження на листках утворюється по кілька плям, які зливаються, а тоді листя стає ніби об’їдене шкідниками (утворюються наскрізні отвори). Від цього листя частково або повністю засихає й обпадає. На гілках хвороба проявляється у вигляді червонуватих плям, що призводять до  розтріскування кори і виділення камеді. Запобігти цьому можна за допомогою збору і знищення рослинних залишків. Що ж до боротьби, то в період формування бутонів, одразу після цвітіння та через 14 днів після нього дерева треба обробити 1%-ою бордоською рідиною. При сильному ураженні обробку повторюють ще й після збору урожаю. Так само діємо і при захворюванні на буру плямистість.

Кокомікоз найвиразніше проявляє свої ознаки у червні. При цьому захворюванні на верхній стороні листя з’являються червоно-коричневі, дуже дрібні цятки, які з часом зливаються, а на внутрішній стороні листя розвивається борошнистий наліт рожевого кольору. Листя згодом жовтіє і завчасно опадає. Уражені кокомікозом плоди не розвиваються і засихають. Боротьбу з цим захворюванням треба розпочинати навесні, одразу після цвітіння: обробляють дерева 1%-ою бордоською рідиною, хлорокисом міді або ж іншим препаратом, який містить мідь. В осінню пору (або ж одразу після збору урожаю) треба обов’язково збирати і знищувати плодові й рослинні залишки. Також не завадять і обробки хімічним препаратом після збирання врожаю та ще раз через 14 днів після цього.

Якщо листя аличі хворіють іржею, яка з`являється на прожилках листочків у вигляді темних плям (потім вони опадають, а рослина може загинути навіть від невеликого морозу), то деревця треба дезінфікувати знову ж таки розчином мідного купоросу.

Бактеріальні захворювання викликаються мікробами і бактеріями, що передаються через посадковий матеріал та інструмент. При цих захворюваннях на листках дерев з’являються облямовані дрібні плями. Існує й грибкове захворювання, збудник якого паразитує на плодах. Передумовою до ураження цим захворюванням є плоди з механічними ушкодженнями, подзьобані птахами, ушкоджені різними шкідниками. Дуже часто на плодову гнилизну занедужують плоди дерев, хворих на парші. Якщо в період цвітіння погода волога, дощова, плодова гнилизна уражає не лише плоди, а ще й пуп’янки, квітки та зав’язь плодів. Самі ж плоди покриваються чорними та коричневими плямами, стають неїстівними, опадають. Одним із найбільш розповсюджених грибкових захворювань, що уражає аличу, є так звані “кишеньки” (карманчики). В уражених плодах не розвивається кісточка, а на її місці утворюється порожнина. Самі ж плоди змінюють форму, збільшуються в розмірах, їх поверхня зморщується. Для боротьби з бактеріальними захворюваннями ще навесні треба уважно оглянути дерево, виявити захворіле гілля, видалити і спалити. Робити це треба в погожі дні, щоб у зрізи не потрапляла волога, ранки ж на дереві треба зачистити ножем і змазати сумішшю глини й свіжого коров’ячого гною у співвідношенні 1:1. Для обробки можна використати доступні для всіх препарати: бордоську рідину, полікарбацин, хлорокис міді, інші. Влітку обов’язково треба збирати і спалювати уражені плоди.

Вірусні захворювання небажані для будь-якої рослини, і боротьба з ними полягає у використанні системних препаратів. Якщо виявлення було запізнілим і заходи боротьби не дають очікуваного ефекту, то уражені дерева викорчовують і спалюють.

Відомо, що віруси передаються листогризучими й сисними комахами і вражають судинну систему дерев. Тож обов’язково треба вести боротьбу й зі шкідниками. Про деяких з них далі.

Плодовий кліщ. Уражене ним листя швидко буріє і обсипається раніше часу, через що сповільнюється процес закладання квіткових бруньок майбутнього врожаю. Борються з кліщем шляхом очищення стовбурів від старої змертвілої кори. При великій чисельності шкідника дерева обробляють інсектицидами. Роблять це до набухання бруньок, під час їх набухання і в період відокремлення бутонів.

Пильщики. Наслідком діяльності цих шкідників (існує їх кілька видів) є скелетування листя. Розвинена з яєць гусінь виїдає у плодів кісточку й об’їдає навколо неї м’якуш, а молоді личинки пильщиків пошкоджують зав’язь. Боротьба з цими шкідниками полягає у зборі й спалюванні рослинних рештків, струшуванні дорослих особин похмурої погоди на підстилку й подальше нищення. Також перед цвітінням, після нього та у період відродження личинок (липень – початок серпня) обприскують дерева інсектицидами.

Східна плодожерка. Гусінь цього шкідника виїдає ходи у молодих пагонах, а добираючись до здерев’янілої частини, переходить на нові пагони. Внаслідок такої діяльності пошкоджені стебла стають ламкими і засихають. Ця ж гусінь може ушкоджувати і м’якуш плодів. Для боротьби з нею дерева обробляють розчином кухонної солі (500–700 г на 10 л води) одразу після цвітіння. Норма витрати на доросле дерево – 7 літрів розчину, а на молоде – 1,5–2 літра. Задля кращого результату обробку повторюють і після збирання урожаю.

Плодовий заболонник. Цей шкідник прогризає ходи в деревині та корі дерев, в результаті чого пагони (а в запущених випадках – і цілі рослини) гинуть. Для знищення цього шкідника треба робити обрізку уражених пагонів ранньою весною, після чого їх спалювати.

Сливова попелиця . Внаслідок життєдіяльності цього багаточисленного шкідника пошкоджені молоді пагони з молоденькими листочками перестають рости і скручуються, листя потім жовтіє й передчасно обпадає, а пагони засихають. Борються з попелицею шляхом обробки пагонів дерев інсектицидами таким чином, щоб розчин потрапляв на нижню сторону листя. У цьому випадку треба боротися ще й із садовими мурахами, які саме ту попелицю заносять на дерева і там її «пасуть», а потім «доять».

Підкорова листовійка. Гусінь цього шкідника робить ходи в деревині. Тому в результаті їх життєдіяльності можуть загинути як окремі гілки, так і цілі дерева. Боротьба з цим шкідником полягає в обрізуванні й спалюванні пошкоджених пагонів. Якщо на деревах пошкоджені лише невеликі ділянки, то можна гострим ножем зачистити пагони до здорової тканини і замазати рани садовим варом.

На закінчення хотів би зауважити, що перш ніж брати в руки садові інструменти або ж обприскувач, потрібно ретельно розібратися в тому, на яку саме недугу захворіло ваше улюблене деревце. А для цього радив би без зайвої сором’язливості звертатися до справжніх фахівців (до речі, саме такі друкуються в журналі «Овочі та фрукти»), адже відомо, що будь-яку хворобу легше попередити на стадії догляду та профілактики, ніж потім довго «мучитися» з нею. Тому поради фахівців тут ніколи не будуть зайвими. Слід пам’ятати й про те, що викорінити раз і назавжди всі джерела хвороб просто неможливо, бо вони закладені в так званій «програмі» самої Матінки-Природи. Але стримувати й не допускати віруси, бактерії, грибки та злісних шкідників до своїх насаджень все ж треба. Тож, як кажуть, борітеся, і гарних вам врожаїв!

 

Андрій Навродський